CHAMELEON — ЕТИМОЛОГІЯ
хамелео́н «різновид невеликої ящірки, яка має здатність змінювати своє забарвлення під впливом зовнішніх причин; перен. безпринципна людина»
запозичене з грецької мови (можливо, через посередництво латинської; пор. лат. chamaeleon);
гр. χαμαιλέων «хамелеон», букв. «лев на землі» (можливо, семітсько-аккадська калька), утворене з іменників χαμαί «на землі» (дав. в. від χϑών «земля»), що відповідає лат. humus «земля», псл. *zemja, укр. земля́, і λέων «лев»;
р. бр. болг. хамелео́н, п. kameleon, chameleon, ч. слц. chameleîn, вл. chameleon, м. хамелео́н, камелеон, схв. хамелѐо̄н, камелѐо̄н, слн. kamåleоn;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хамелео́н | білоруська |
хамелео́н | болгарська |
chameleon | верхньолужицька |
χαμαιλέων «хамелеон» | грецька |
humus «земля» | латинська |
хамелео́н | македонська |
kameleon | польська |
chameleon | польська |
*zemja | праслов’янська |
хамелео́н | російська |
н | сербохорватська |
chameleîn | словацька |
kamåleоn | словенська |
земля́ | українська |
камелеон | українська |
н | українська |
chameleîn | чеська |
χαμαί «на землі» (дав. в. від χϑών «земля») | ? |
λέων «лев» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України