CENTRIFUGE — ЕТИМОЛОГІЯ
центрифу́га «апарат для механічного поділу суміші на складники дією відцентрової сили» (тех.)
запозичення з німецької мови;
н. Zentrifuge, як і англ. centrifuge «тс.», походить від фр. centrifuge «відцентровий», пов’язаного з нлат. centrifugus «тс.», (букв.) «той, що біжить від центру», яке утворив І. Ньютон (I. Newton, 1643–1727) з основ латинських слів centrum «середина, центр» та fugio «біжу, віддаляюся»;
р. м. схв. центрифу́га, бр. цэнтрыфу́га, п. centryfuga, ч. centrifuga, слц. слн. centrifūga, болг. центрофу́га;
Фонетичні та словотвірні варіанти
центрифуга́льний
центрифугува́ти
центрофу́га
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| centrifuge «тс.» | англійська |
| цэнтрыфу́га | білоруська |
| центрофу́га | болгарська |
| центрифу́га | македонська |
| Zentrifuge | німецька |
| centrifugus «тс.» | новолатинська |
| centryfuga | польська |
| центрифу́га | російська |
| центрифу́га | сербохорватська |
| centrifūga | словацька |
| centrifūga | словенська |
| centrifuge «відцентровий» | французька |
| centrifuga | чеська |
| Ньютон з основ латинських слів centrum «середина, центр» | ? |
| fugio «біжу, віддаляюся» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України