CENSUS — ЕТИМОЛОГІЯ
ценз «періодичний перепис майна громадян для оподаткування (у Давньому Римі); умови, що обмежують право людей користуватися політичними правами»
запозичення з латинської мови;
лат. cēnsus «оцінка майна (римського громадянина); податковий перепис» пов’язане з cēnseo «оцінюю, ціную», спорідненим з дінд. śáṁsati «декламує, розповідає; перелічує; хвалить», śаṁsáyati «повідомляє, оголошує», śásā «хвальна пісня», тох. B cānmaya «(він) був проголошений», які зводяться до іє. *k῀ens- «урочисто говорити, авторитетно заявляти»;
р. болг. м. ценз, бр. цэнз, п. слн. cenzus, ч. слц. census, схв. це̏нз;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цензови́к
цензува́ти
«оцінювати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цэнз | білоруська |
| ценз | болгарська |
| śáṁsati «декламує, розповідає; перелічує; хвалить» | давньоіндійська |
| *k῀ens- «урочисто говорити, авторитетно заявляти» | індоєвропейська |
| cēnsus «оцінка майна (римського громадянина); податковий перепис» | латинська |
| ценз | македонська |
| cenzus | польська |
| ценз | російська |
| нз | сербохорватська |
| census | словацька |
| cenzus | словенська |
| census | чеська |
| cēnseo «оцінюю, ціную» | ? |
| śаṁsáyati «повідомляє, оголошує» | ? |
| śásā «хвальна пісня» | ? |
| B cānmaya «(він) був проголошений» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України