CARROUSEL — ЕТИМОЛОГІЯ
карусе́ль
запозичено з французької мови, можливо, через російську і німецьку (нім. Karussél «карусель; рицарська гра»);
фр. carrousel «карусель; рицарська гра» походить від іт. carosela «тс.», яке зводиться до ар. kurradž «гра з деревʼяними кіньми» (від перс. kurrā «лоша»);
р. бр. карусе́ль, п. karuzela «карусель», ст. karuzel «тс.; рицарські перегони», ч. karusel «рицарська гра; легкий візок; вертикальний токарний верстат; (заст.) карусель», слц. karusel «карусель; вертикальний токарний верстат», вл. karuzel «карусель», нл. karusel, болг. карусе́л, схв. карỳсел «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
карусе́льник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kurradž «гра з деревʼяними кіньми» (від перс. kurrā «лоша») | арабська |
карусе́ль | білоруська |
карусе́л | болгарська |
karuzel «карусель» | верхньолужицька |
carosela «тс.» | італійська |
karusel | нижньолужицька |
Karussél | німецька |
kurrā | перська |
karuzela «карусель» | польська |
karuzel «тс.; рицарські перегони» (ст.) | польська |
карусе́ль | російська |
карỳсел «тс.» | сербохорватська |
karusel «карусель; вертикальний токарний верстат» | словацька |
carrousel «карусель; рицарська гра» | французька |
karusel «рицарська гра; легкий візок; вертикальний токарний верстат; (заст.) карусель» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України