CARDAN — ЕТИМОЛОГІЯ
карда́н «пристосування для збереження непорушності підвішеного тіла при хитанні опор; карданний вал»
запозичення з західноєвропейських мов (нім. Kardán, фр. англ. cardan, іт. cardano «тс.»), у яких походить від прізвища італійського математика Дж. Кардано (Cardano, 1501–1576);
р. бр. болг. кàрдāн, п. ч. слц. вл. kardan, схв. кàрдāн, слн. kardánski;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cardan | англійська |
| кàрдāн | білоруська |
| кàрдāн | болгарська |
| kardan | верхньолужицька |
| cardano | італійська |
| Kardán | німецька |
| kardan | польська |
| кàрдāн | російська |
| кàрдāн | сербохорватська |
| kardan | словацька |
| kardánski | словенська |
| cardan | французька |
| kardan | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України