CAMPUS — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

кумп «окіст, окорок»

запозичення з литовської мови;

лит. kumpis «окіст; шинка» пов’язане з kumpas «кривий, погнутий», kampas «кут», спорідненими з лтс. kumpa «горб», kùmpt «викривлятися», гр. καμπή «викривлення, вигин», лат. campus «поле», п. kępa «купа, невелике підвищення»;

р. [кумпя́к], бр. кумпя́к «тс.», п. [kąp, komp, kump] «тс.; стегно кабана»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́мпа

ко́мплі

кумп (1598)

кунп «тс.» (1571)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
кумпя́к «тс.»	білоруська
καμπή «викривлення, вигин»	грецька
campus «поле»	латинська
kumpa «горб»	латиська
kumpis «окіст; шинка»	литовська
kępa «купа, невелике підвищення»	польська
kąp «тс.; стегно кабана»	польська
komp «тс.; стегно кабана»	польська
kump «тс.; стегно кабана»	польська
кумпя́к	російська
kumpas «кривий, погнутий»	?
kampas «кут»	?
kùmpt «викривлятися»	?

ку́пи́на́ «горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом, зелень на ньому; кущ (у сполученні неопалима к.); [густий чагарник; острівець на річці з деревами і кущами] Ж»

пов’язання з псл. *kupa (Brückner 225) менш переконливе;

на ґрунті української та ряду інших слов’янських мов рефлекси псл. *kǫp- (ку́пи́на́ ra ін.) зазнали змішування з рефлексами kup- (ку́па та ін.);

споріднене з лит. kumpas «кривий, зігнутий», kumpti «кривитися, згинатися», лтс. kùmpt «горбитися, сутулитися», а також (з іншим ступенем чергування голосних) з лит. kampas «кут», лат. campus «поле», гр. καμπή «вигин, закрут; поворот», гот. hamfs «викривлений», що зводяться до іє. *kamp-, розширеного варіанта іє. *kam- «гнути, згинати»;

псл. kǫpina, похідне від *kǫpa (первісно) «щось вигнуте, піднесене над оточенням»;

р. купина́ «кущ; група (дерев, кущів тощо)», ку́па «група (дерев, кущів)», бр. ку́па «тс.», др. купина «терник», купа «терен; будяк», п. kępina «острівець; група дерев», kępa «група, скупчення дерев, трави; острівець на річці, порослий деревами або чагарником; купина», ч. [kupina] «ожина», вл. kupa «острів», нл. kupa «острів на річці; будь-яке плоске підвищення, подібне до острова», болг. къпи́на «ожина», м. капина, схв. кỳпина, слн. kopína «тс.», стсл. кѫпина «кущ»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

куп «купини на болоті (звичайно біля пенька)» (зб.)

куп'єва́ха «купина»

куп'я́ «купини на болоті (звичайно біля пенька)» (зб.)

ку́па «горбик на болоті; мурашник; кротова купа»

купи́нє «купини» (зб.)

купини́нє «тс.» (зб.)

купини́стий «покритий купинами»

купи́ння «купини; місце, покрите купинами» (зб.)

купиня́стий «тс.; [кущистий, покритий кущиками трави Ж]»

купни́к «купини на болоті (звичайно біля пенька)»

купча́стий «зібраний купкою; густий, кущистий»

купча́стий «повний, махровий»

купчи́ни «купини» (мн.)

купчи́стий «кущистий»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ку́па «тс.»	білоруська
къпи́на «ожина»	болгарська
kupa «острів»	верхньолужицька
hamfs «викривлений»	готська
καμπή «вигин, закрут; поворот»	грецька
купина «терник»	давньоруська
*kamp-	індоєвропейська
*kam- «гнути, згинати»	індоєвропейська
campus «поле»	латинська
kùmpt «горбитися, сутулитися»	латиська
kumpas «кривий, зігнутий»	литовська
kampas «кут»	литовська
капина	македонська
kupa «острів на річці; будь-яке плоске підвищення, подібне до острова»	нижньолужицька
kępina «острівець; група дерев»«група, скупчення дерев, трави; острівець на річці, порослий деревами або чагарником; купина»	польська
kępa «острівець; група дерев»«група, скупчення дерев, трави; острівець на річці, порослий деревами або чагарником; купина»	польська
*kupa	праслов’янська
kǫp- (ку́пи́на́* ra ін.)(ку́па та ін.)	праслов’янська
kǫpina	праслов’янська
купина́ «кущ; група (дерев, кущів тощо)»	російська
кỳпина	сербохорватська
kopína «тс.»	словенська
кѫпина «кущ»	старослов’янська
ку́па «група (дерев, кущів)»	українська
купа «терен; будяк»	українська
kupina «ожина»	чеська
kumpti «кривитися, згинатися»	?
*kǫpa «щось вигнуте, піднесене над оточенням» (первісно)	?

кут

псл. *kǫtъ;

споріднене з гр. κανϑός «куток ока», лит. kampas «кут», лат. campus «поле», гр. καμπή «вигин, поворот», що зводяться до іє. *kam- (*kam-tho-), *kam-p- «згинати»;

пов’язання з лит. kūtìs «яма, вирита свиньми» (Brückner 225), гр. χοντός «жердина, спис» (Bern. I 602–603), ку́тати (Machek ESJČ 309; Brückner 285–286; Jakobson II 633) або припущення про запозичене латино-романське походження слова (Meillet Études 225–226) непереконливі;

р. [кут] «кут у хаті; широка лава в хаті (від дверей до кута проти печі)», бр. кут, п. kąt, ч. kout, слц. kút, вл. нл. kut, болг. кът, м. кат, схв. кŷт, слн. kót;

Фонетичні та словотвірні варіанти

за́кут «віддалений або малопомітний куток у приміщенні»

за́кутень «віддалене, малопомітне місце; віддалена місцевість, глушина»

за́кутець «кут, ніша, закуток, малопомітне місце»

заку́тє «тс.»

заку́ти́на «закуток»

за́куток

кута́р «килим, яким прикрашають центральний куток хати»

кута́стий

кута́ч «кочерга»

кута́ш «тс. ДзАтл І; місце під піччю для дров МСБГ»

куте́сик «трикутник з прямим кутом»

ку́тний «кутовий»

кутни́к «тс.»

ку́тник «інструмент для вимірювання кутів»

ку́тниця «кутова дошка»

ку́тній

кутня́к «кутній зуб»

кутова́тий «простір землі в «куту»

кутови́й

кутови́на «затока у вигляді кута»

куто́к

куто́чок «зменш. від куто́к; [вид весняної гри]»

кутя́ни «мешканці певної частини села»

кутя́р «той, що сидить у кутку»

куча́нин «сусід (по кутку) на селі»

по́ку́т «почесне місце у кутку справа від входу у селянську хату»

покута́ч «вид залізної кочережки»

поку́тє

поку́тній «який знаходиться біля покуття УРС; [у сполученні: п. ки́шка «дванадцятипала кишка»

по́куття «тс.»

по́куть

при́куток «місце у кутку; прибудований куток»

що зливаються»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
кут	білоруська
кът	болгарська
kut	верхньолужицька
κανϑός «куток ока»	грецька
καμπή «вигин, поворот»	грецька
χοντός «жердина, спис»	грецька
kam- (kam-tho-)	індоєвропейська
campus «поле»	латинська
kampas «кут»	литовська
kūtìs «яма, вирита свиньми»	литовська
кат	македонська
kut	нижньолужицька
kąt	польська
кут «кут у хаті; широка лава в хаті (від дверей до кута проти печі)»	російська
кŷт	сербохорватська
kút	словацька
kót	словенська
kout	чеська
*kǫtъ	?
*kam-p- «згинати»	?
ку́тати	?

кампа́нія

фр. campagne «поле, село, експедиція; виборча кампанія» походить від іт. campagna «село; поле; поле бою; кампанія», яке зводиться до лат. campania «рівнина», повʼязаного з campus «поле», спорідненим з гр. καμπή «поворот, вигин», лит. kam̃pas «куток; країна», kum̃pas «кривий», гот. hamfs «спотворений»;

запозичене через польську або німецьку мову (нім. Kampágne) з французької;

р. болг. кампа́ния, бр. кампа́нія, п. kampania, ч. слц. kampaň, вл. kampanja, м. кампа́ња, схв. кàмпања, кампàња, слн. kampánja;

Фонетичні та словотвірні варіанти

кампані́йський

кампані́йщина

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
кампа́нія	білоруська
кампа́ния	болгарська
kampanja	верхньолужицька
hamfs «спотворений»	готська
καμπή «поворот, вигин»	грецька
campagna «село; поле; поле бою; кампанія»	італійська
campania «рівнина»	латинська
campus «поле»	литовська
kam̃pas «куток; країна»	литовська
kum̃pas «кривий»	литовська
кампа́ња	македонська
Kampágne	німецька
kampania	польська
кампа́ния	російська
кàмпања	сербохорватська
кампàња	сербохорватська
kampaň	словацька
kampánja	словенська
campagne «поле, село, експедиція; виборча кампанія»	французька
kampaň	чеська

ке́мпінг «табір для автотуристів»

запозичення з англійської мови;

англ. camping «тс.» повʼязане з дієсловом camp «розташовуватися табором» та іменником camp «табір» (спортивний, піонерський та ін.), що походить від лат. campus «поле», до якого зводиться й укр. кампа́нія;

р. ке́мпинг, бр. ке́мпінг «тс.», п. слц. kemping, camping, ч. kempink, camping, вл. camping, болг. м. ка́мпинг, схв. кèмпинг, слн. camping, kámping;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
camping «тс.»	англійська
camp «розташовуватися табором»	англійська
ке́мпінг «тс.»	білоруська
ка́мпинг	болгарська
camping	верхньолужицька
campus «поле»	латинська
ка́мпинг	македонська
kemping	польська
camping	польська
ке́мпинг	російська
кèмпинг	сербохорватська
kemping	словацька
camping	словацька
camping	словенська
kámping	словенська
кампа́нія	українська
kempink	чеська
camping	чеська

шампа́н «шампанське» (заст.)

топонім походить від нар.-лат. campania, субстантивованого прикметника, утвореного від campus «відкрите поле»;

форма шампа́нське виникла з виразу шампа́нське вино́, який є калькою фр. vin de Champagne, (букв.) «вино з Шампані»;

фр. Champagne «Шампань» – назва провінції, де було вперше започатковано виробництво цього виду вина (XVIII ст.);

запозичення з французької мови;

р. (розм.) шампа́нка «пляшка шампанського», бр. шампа́нскае «шампанське», п. szampan, ч. šampaň, слц. šampanské, вл. šámpanske, болг. шампа́нско, м. шампа́њ, схв. ша̏мпањ, слн. šampánjec «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

шампаніза́ція «повторне зброджування в герметично закритій посудині виноградного вина з метою насичення його вуглекислим газом» (спец.)

шампанізува́ти

шампа́нське

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
шампа́нскае «шампанське»	білоруська
шампа́нско	болгарська
šámpanske	верхньолужицька
шампа́њ	македонська
campania	народнолатинська
campus «відкрите поле»	народнолатинська
szampan	польська
шампа́нка «пляшка шампанського» (розм.)	російська
ша̏мпањ	сербохорватська
šampanské	словацька
šampánjec «тс.»	словенська
vin de Champagne (букв.) «вино з Шампані»	французька
Champagne «Шампань»	французька
šampaň	чеська

шампіньйо́н «печериця, Agаriсus (Psalliota) Tries» (бот.)

запозичення з французької мови;

фр. champignon (ст. champaignon, champaignol) походить з народно-латинської мови;

нар.-лат. (fungus) *campāniolus «шампіньйон», (букв.) «(гриб) польовий» є похідним від campus «поле»;

р. болг. шампиньо́н, бр. шампіньён, п. szampinion, ч. žampión, слц. šampiňón, схв. шампињон, слн. šampinjón;

Фонетичні та словотвірні варіанти

шампіньйонниця «земельна ділянка або приміщення для вирощування шампіньйонів»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
шампіньён	білоруська
шампиньо́н	болгарська
*campāniolus «шампіньйон» (fungus)	народнолатинська
campus «поле»	народнолатинська
szampinion	польська
шампиньо́н	російська
шампињон	сербохорватська
šampiňón	словацька
šampinjón	словенська
champignon (ст. champaignon, champaignol)	французька
champaignon (ст.)	французька
champaignol (ст.)	французька
žampión	чеська

чемпіо́н «переможець змагань на першість із якогось виду спорту»

запозичення з англійської мови;

англ. champion «борець; переможець» походить від фр. ст. champion «тс.», що виникло з пізньолат. campiōnem – форми знахідного відмінка від campiō «боєць, (букв.) той, що завойовує поле», утвореного від лат. campus «поле»;

р. чемпио́н, бр. чэмпіён, болг. м. шампио́н, схв. шампѝо̄н;

Фонетичні та словотвірні варіанти

чемпіона́т

чемпіо́нство

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
champion «борець; переможець»	англійська
чэмпіён	білоруська
шампио́н	болгарська
campus «поле»	латинська
шампио́н	македонська
campiōnem «боєць, (букв.) той, що завойовує поле» форми знахідного відмінка від campiō	пізньолатинська
campiō «боєць, (букв.) той, що завойовує поле»	пізньолатинська
чемпио́н	російська
н	сербохорватська
champion «тс.»	французька
champion «тс.»	?

ЗМІСТ

кумп «окіст, окорок»

кут

кампа́нія

ке́мпінг «табір для автотуристів»

шампа́н «шампанське» (заст.)

шампіньйо́н «печериця, Agаriсus (Psalliota) Tries» (бот.)

чемпіо́н «переможець змагань на першість із якогось виду спорту»