CALX — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з французької мови;

фр. cauchemar «тс. » є складним утворенням, перша частина якого походить від фр. ст. chaucher «давити, тиснути», caucher «тс.», пов’язаного з лат. calx «п’ята», з яким споріднені лит. kùlšė «стегно», kùlšis «тс.», укр. ку́льша, а друга частина постала з снідерл. mâre «нічна примара», з яким пов’язані нім. Mahr «кошмар; задуха», п. [mora] «примара», укр. [мо́ра] «тс.»;

р. кошма́р, заст. кошема́р, бр. кашма́р, п. koszmar, ч. košmar, болг. кошма́р, м. кошмар, схв. кòшмāр;

очевидно, запозичене через польське або білоруське посередництво з литовської мови;

лит. kùlše «стегно» споріднене з лтс. kulna «п’ята», прус. culczi «стегно», лат. calx «п’ята», болг. къ́лка «стегно» (іє. *kul-k՝- «стегно»);

менш обґрунтоване припущення (Мельничук Этимология 1966, 234–235) про власне слов’янське походження слова;

р. [ку́льша́] «стегновий маслак», бр. ку́льша «стегно; кут воза сіна, соломи», п. kulsza «сіднична кістка»;

молд. кэлкэтоа́ре «чан для видушування виноградного соку» є похідним від кэлка́ «топтати, мʼяти, давити», що зводиться до лат. calco, -āre «наступати, давити», похідного від calx «пʼята», спорідненого з псл. *k^ъl̥ka «стегно», болг. къ́лка, п. kulsza «тс.», псл. koleno, укр. колі́но;

запозичення з молдавської мови;

запозичення з французької мови;

фр. calque «копія креслення; калька», calquer «калькувати, змальовувати» походить від іт. calcare «втискувати, тиснути», що зводиться до лат. calco, -āre «топтати, тиснути пʼятою», повʼязаного з calx «пʼята, відбиток пʼяти»;

р. бр. ка́лька, п. kalka, болг. ка́лка, схв. кȁлк;

нім. kalkulíeren, фр. calculer походять від лат. calculo, -āre «підраховувати», повʼязаного з іменником calculus «камінчик (вапняний) для гри, підрахунку», що є зменшувальною формою від calx «вапняний камінь, вапно», яке разом з гр. χάλιξ «камінець, вапно» виводиться від шумер. kalga «вапно» (Walde–Pok. II 692; Klein 222), або зіставляється з вірм. čelkʽem «розбиваю, розщеплюю», гот. skaljа «цегла», псл. skala «скеля, камінь» (Walde–Hofm. I 145);

запозичення з західноєвропейських мов;

р. калькули́ровать, бр. калькулява́ць, п. kalkulować, ч. kalkulovat, слц. kalkulovať, болг. калкули́рам, м. калкули́ра, схв. калкули́рати, слн. kalkulírati;

запозичення з французької мови;

фр. caleçon (calçon) «підштаники» походить від іт. calzoni «штани», повʼязаного з calza «панчоха», що зводиться до нар.-лат. *calcea «взуття», утвореного від лат. calceus «черевик», похідного від calx «пʼята»;

р. бр. кальсо́ны, п. kalesony;

нлат. calcium утворене від лат. calx, calcis «вапно, вапняк»;

номенклатурна назва, засвоєна з новолатинської наукової мови;

р. ка́льций, бр. ка́льцый, п. kalcjum, calcium, ч. слц. вл. kalcium, болг. ка́лций, м. калциум, схв. кàлцӣј, кàлцијум, слн. kálcij;

запозичення з французької мови;

фр. chaussée «шосе; гребля» походить від нар.-лат. *calciāta (via) «дорога, настил якої зміцнено вапном», утвореного від calx (calcis) «вапняк, вапно»;

р. шоссе́, бр. шаша́, шасэ́, п. szosa, ч. (рідк.) сhausse, вл. нл. šoseja, болг. шосе́;

запозичення з румунської мови;

рум. şoşóni (одн. şoşón) «боти» походить від фр. chaussons (одн. chausson) «шкарпетки; танцювальні або фехтувальні черевики», утвореного від chausse «панчоха», що продовжує нар.-лат. *calcea, лат. calceus «черевик», пов’язане з calx «п’ята», яке споріднене з псл. *čelnъ, укр. [челен] «член»;

болг. [шошо́ни] «тс.» говірки Одещини;