CALCULUS — ЕТИМОЛОГІЯ
калькулюва́ти «підраховувати»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. kalkulíeren, фр. calculer походять від лат. calculo, -āre «підраховувати», повʼязаного з іменником calculus «камінчик (вапняний) для гри, підрахунку», що є зменшувальною формою від calx «вапняний камінь, вапно», яке разом з гр. χάλιξ «камінець, вапно» виводиться від шумер. kalga «вапно» (Walde–Pok. II 692; Klein 222), або зіставляється з вірм. čelkʽem «розбиваю, розщеплюю», гот. skaljа «цегла», псл. skala «скеля, камінь» (Walde–Hofm. I 145);
р. калькули́ровать, бр. калькулява́ць, п. kalkulować, ч. kalkulovat, слц. kalkulovať, болг. калкули́рам, м. калкули́ра, схв. калкули́рати, слн. kalkulírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
калькуля́тор
калькуля́ція
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
калькулява́ць | білоруська |
калкули́рам | болгарська |
čelkʽem «розбиваю, розщеплюю» | вірменська |
skaljа «цегла» | готська |
χάλιξ «камінець, вапно» | грецька |
calculo | латинська |
-āre «підраховувати» | латинська |
calculus «камінчик (вапняний) для гри, підрахунку» | латинська |
calx «вапняний камінь, вапно» | латинська |
калкули́ра | македонська |
kalkulíeren | німецька |
kalkulować | польська |
skala «скеля, камінь» | праслов’янська |
калькули́ровать | російська |
калкули́рати | сербохорватська |
kalkulovať | словацька |
kalkulírati | словенська |
calculer | французька |
kalkulovat | чеська |
kalga «вапно» | шумерська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України