CA — ЕТИМОЛОГІЯ

з (прийменник з орудн. в. для позначення сумісності)

псл. sъ, sъn- (‹*sъn), пов’язане з sǫ укр. су- (сусі́д і под.);
споріднене з лит. sán- «су-, з-», są, лтс. suo-, прус. san- «з-», sen «з», дінд. sam, ав. ham- «тс.», дісл. sam- «разом», гр. ὁμός «спільний, подібний, рівний», лат. similis «подібний»;
іє. *son;
етимологічне ототожнення з3 і з1 (Skok III 179–180; Vondrák I 163, 418; Fraenkel AfSlPh 39, 89) викликає труднощі семантичного та іншого характеру;
в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. *sъn, у якому збіглись іє. *son і *k ̑on, у свою чергу, фонетично збіглося з псл. iz;
р. с,со, с-, со-, бр. з, ca, з-,c, др. съ, съ(н)-, п. вл. нл. z, ze, z-, ze-, s-, ч. s, se, s-, se, слц. s, so, s-, болг. с, със, с-, съ-, м. со, [с], с-, со-, схв. с, са, с-, са-, слн. з, z, s-, z-, стсл. съ, съ(n)-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

з- (префікс дієслів, що означає з’єднання, зосереджування)
зі- «тс.»
зо «тс.»
із-
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ham- «тс.» авестійська
з білоруська
ca білоруська
з- білоруська
c білоруська
с болгарська
със болгарська
с- болгарська
съ- болгарська
z верхньолужицька
ze верхньолужицька
z- верхньолужицька
ze- верхньолужицька
s- верхньолужицька
ὁμός «спільний, подібний, рівний» грецька
sam давньоіндійська
sam- «разом» давньоісландська
съ давньоруська
съ(н)- давньоруська
*son індоєвропейська
*son індоєвропейська
*k ̑on індоєвропейська
similis «подібний» латинська
suo- латиська
sán- «су-, з-» литовська
литовська
со македонська
с македонська
с- македонська
со- македонська
z нижньолужицька
ze нижньолужицька
z- нижньолужицька
ze- нижньолужицька
s- нижньолужицька
z польська
ze польська
z- польська
ze- польська
s- польська
праслов’янська
sъn- (‹*sъn) праслов’янська
*sъn праслов’янська
праслов’янська
*sъn праслов’янська
iz праслов’янська
san- «з-» прусська
sen «з» прусська
с російська
со російська
с- російська
со- російська
с сербохорватська
са сербохорватська
с- сербохорватська
са- сербохорватська
s словацька
so словацька
s- словацька
з словенська
z словенська
s- словенська
z- словенська
съ старослов’янська
съ(n)- старослов’янська
s чеська
se чеська
s- чеська
se чеська

сей «цей»

псл. sь(jь), si(ja), se, si(ji);
споріднене з литовським šìs «цей», šì «ця», лтс. šіs, šī, прус. schis «цей», лат. cis «по цей бік», гот. hina «цього», гр. ἐ-ϰετ «там», вірм. ki- «цей», ірл. сé «тс.»;
іє. *k’is/k’o-/k’e-;
р. сей, др. сь, си, се, п. ст. si, sie, ч. ст. sen, si, se, схв. ст. cа̑j, ca, ce, слн. ст. sej, стсл. сь (сии), си (сиа), се, сии;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пре́дсій «колишній»
се «це»
се́є «тс.»
се́се́ (редупліковане)
сесі́ «тс.»
сесь (редупліковане)
сеся́ (редупліковане)
сі «ці»
ся «ця»
ся́я «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ki- «цей» вірменська
hina «цього» готська
ἐ-ϰετ «там» грецька
сь давньоруська
си давньоруська
се давньоруська
*k'is/k'o-/k'e- індоєвропейська
сé «тс.» ірландська
cis «по цей бік» латинська
šіs латиська
šī латиська
šìs «цей» литовська
šì «ця» литовська
si польська
sie польська
sь(jь) праслов’янська
si(ja) праслов’янська
se праслов’янська
si(ji) праслов’янська
schis «цей» прусська
сей російська
cа̑j сербохорватська
ca сербохорватська
ce сербохорватська
sej словенська
сь (сии) старослов’янська
си (си$а) старослов’янська
се старослов’янська
сии старослов’янська
сии старослов’янська
сиѩ старослов’янська
sen чеська
si чеська
se чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України