C — ЕТИМОЛОГІЯ

складне утворення з основ слів бі́лий (běl-) і брова́ (bry), первісне значення «білобровий»;

звуковий елемент -c(ий) міг з’явитись під впливом слова білору́сий;

існування слова *бри́са «пика» (Бі) нічим не підтверджується;

р. белобры́сый, бр. белабры́сы;

псл. sъ, sъn- (‹*sъn), пов’язане з sǫ укр. су- (сусі́д і под.);

споріднене з лит. sán- «су-, з-», są, лтс. suo-, прус. san- «з-», sen «з», дінд. sam, ав. ham- «тс.», дісл. sam- «разом», гр. ὁμός «спільний, подібний, рівний», лат. similis «подібний»;

іє. *son;

етимологічне ототожнення з³ і з¹ (Skok III 179–180; Vondrák I 163, 418; Fraenkel AfSlPh 39, 89) викликає труднощі семантичного та іншого характеру;

в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. *sъn, у якому збіглись іє. *son і *k ̑on, у свою чергу, фонетично збіглося з псл. iz;

р. с,со, с-, со-, бр. з, ca, з-,c, др. съ, съ(н)-, п. вл. нл. z, ze, z-, ze-, s-, ч. s, se, s-, se, слц. s, so, s-, болг. с, със, с-, съ-, м. со, [с], с-, со-, схв. с, са, с-, са-, слн. з, z, s-, z-, стсл. съ, съ(n)-;