BULLE — ЕТИМОЛОГІЯ
біле́т
через російську і польську мови запозичено з французької;
фр. billet є формою чол. р. до давнішого billette, що виникло з bullette «записка з печаткою», похідного від bulle «булла» (з лат. bulla), під впливом слова bille «кулька»;
лат. bulla (первісно «водяна бульбашка, ґудзик, брунька, золота капсула з амулетом»), очевидно, споріднене з лат. bucca «надута щока», лит. bulìs «сідниця», дінд. buriḥ, buliḥ «тс.»;
р. болг. м. биле́т, бр. біле́т, п. ч. Заст. слц. bilet, схв. бѝлет, слн. biljetêr «білетер»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
білете́р
оббіле́тити
«роздати квитки»
(пасажирам)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
біле́т | білоруська |
биле́т | болгарська |
buriḥ | давньоіндійська |
bulla (первісно «водяна бульбашка, ґудзик, брунька, золота капсула з амулетом») | латинська |
bucca «надута щока» | латинська |
bulìs «сідниця» | литовська |
биле́т | македонська |
bilet | польська |
до | російська |
биле́т | російська |
б | сербохорватська |
bilet | словацька |
biljetêr «білетер» | словенська |
billet | французька |
bilet | чеська |
до | ? |
bullette «записка з печаткою» | ? |
bulle «булла» (з лат. bulla) | ? |
bille «кулька» | ? |
buliḥ «тс.» | ? |
bilet | ? |
бу́лка «білий хліб»
з слов’янських мов, мабуть, було запозичене н. [Bulke] «булка»;
менш імовірне виведення польських слів з романських мов (іт. bulla «круглий хліб; куля», іт. фр. boule «тс.», фр. boulange «ремесло булочника, пекаря») або з двн. būlla «віспинка, прищик, пухирчик, ґуля», свн. biule «ґуля, жовно; опух», шв. bulle «хліб, булка» (Москаленко УІЛ 61; Шанский ЭСРЯ І 2, 222; Соболевский ЖМНП 1911, травень, 166; Грот Фил. раз. І 610, II 484; Sławski І 50; Karłowicz SWO 75; Brückner PF 4, 26; Matzenauer 123; Štrekelj 37) чи з слат. bulla «пузир, ґуля; печатка» (Преобр. І 52; Brückner 48; Bern. I 100; Walde–Hofm. I 122);
очевидно, пов’язане з була́ва́, бу́лька, які зводяться до псл. *bul-a «куля, ґуля, набалдашник», *bul-(j)- «пузир, пухир; ґуля, жовно; куля, брила, грудка»;
не зовсім ясне;
р. бр. бу́лка, п. bułka, buła «великий круглий хліб», ч. bula (дит.) «тс.», bulka «круглий хліб, дешеве печиво», слц. bul′ka, болг. [бу́лка] «хліб», м. буле «коржик, спечений у попелі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
булка
«білий пшеничний хліб»
(XVIII ст.)
бу́лочна
«хлібна крамниця»
бу́лочник
бу́лочня
«пекарня»
бу́ля
«тс.»
(дит.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бу́лка | білоруська |
бу́лка «хліб» | болгарська |
būlla «віспинка, прищик, пухирчик, ґуля» | давньоверхньонімецька |
буле «коржик, спечений у попелі» | македонська |
Bulke «булка» | німецька |
bułka «великий круглий хліб» | польська |
buła «великий круглий хліб» | польська |
*bul-a «куля, ґуля, набалдашник» | праслов’янська |
бу́лка | російська |
biule «ґуля, жовно; опух» | середньоверхньнімецька |
bulla «пузир, ґуля; печатка» | середньолатинська |
bul′ka | словацька |
bula «тс.»«круглий хліб, дешеве печиво» (дит.) | чеська |
bulka «тс.»«круглий хліб, дешеве печиво» (дит.) | чеська |
bulle «хліб, булка» | шведська |
була́ва́ | ? |
бу́лька | ? |
*bul-(j)- «пузир, пухир; ґуля, жовно; куля, брила, грудка» | ? |
бу́лла «папська грамота, декрет; послання»
запозичення з латинської мови;
слат. bulla «висяча випукла печатка на документі, грамота» походить від лат. bulla «булька, банька, опуклість; набалдашник; ґуля; брунька; прикраса; булла», з яким споріднене і укр. бу́лька «водяна або мильна банька»;
р. бу́лла, бр. болг. м. бу́ла, п. bula, bulla, buła, bóła (заст.), ч. bula, bulla, ст. bulle,слц. bula, схв. була, слн. búla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
булля
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бу́ла | білоруська |
бу́ла | болгарська |
bulla «булька, банька, опуклість; набалдашник; ґуля; брунька; прикраса; булла» | латинська |
бу́ла | македонська |
bula (заст.) | польська |
bulla (заст.) | польська |
buła (заст.) | польська |
bóła (заст.) | польська |
була | сербохорватська |
bulla «висяча випукла печатка на документі, грамота» | середньолатинська |
bula | словацька |
búla «тс.» | словенська |
бу́лька «водяна або мильна банька» | українська |
bula | чеська |
bulla | чеська |
бу́лла | ? |
bulle | ? |
бульдо́г
запозичення з англійської мови;
англ. bulldog утворене (за схожістю голови собаки і бика) з іменників bull «бик, бугай, самець», спорідненого з дісл. boli «бик», норв. [bol], снн. нвн. bulle, гол. bul, bol «тс.», свн. bullen «ревіти, мукати, гуркотіти», а також дісл. bǫllr «куля, м’яч; сім’яне яєчко», гр. φαλλός «penis», лат. follis «шкіряний пузир; гаманець», кімр. bal «височина, підвищення, верховина», дірл. ball «член, частина тіла», і dog «собака»;
р. бр. бульдо́г, п. слц. buldog, ч. buldok, болг. булдо́г, м. булдог, схв. бỳлдог, слн. búldog;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bulldog утворене з іменників bull «бик, бугай, самець» (за схожістю голови собаки і бика) | англійська |
бульдо́г | білоруська |
булдо́г | болгарська |
bul | голландська |
φαλλός «penis» | грецька |
ball «член, частина тіла» | давньоірландська |
boli «бик» | давньоісландська |
bǫllr «куля, м’яч; сім’яне яєчко» | давньоісландська |
bal «височина, підвищення, верховина» | кімрська |
follis «шкіряний пузир; гаманець» | латинська |
булдог | македонська |
bulle | нововерхньонімецька |
bol | норвезька |
buldog | польська |
бульдо́г | російська |
бỳлдог | сербохорватська |
bullen «ревіти, мукати, гуркотіти» | середньоверхньнімецька |
bulle | середньонижньонімецька |
buldog | словацька |
búldog | словенська |
buldok | чеська |
bol «тс.» | ? |
dog «собака» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України