BULLE — ЕТИМОЛОГІЯ

біле́т

через російську і польську мови запозичено з французької;
фр. billet є формою чол. р. до давнішого billette, що виникло з bullette «записка з печаткою», похідного від bulle «булла» (з лат. bulla), під впливом слова bille «кулька»;
лат. bulla (первісно «водяна бульбашка, ґудзик, брунька, золота капсула з амулетом»), очевидно, споріднене з лат. bucca «надута щока», лит. bulìs «сідниця», дінд. buriḥ, buliḥ «тс.»;
р. болг. м. биле́т, бр. біле́т, п. ч. Заст. слц. bilet, схв. бѝлет, слн. biljetêr «білетер»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

білете́р
оббіле́тити «роздати квитки» (пасажирам)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
біле́т білоруська
биле́т болгарська
buriḥ давньоіндійська
bulla (первісно «водяна бульбашка, ґудзик, брунька, золота капсула з амулетом») латинська
bucca «надута щока» латинська
bulìs «сідниця» литовська
биле́т македонська
bilet польська
до російська
биле́т російська
б сербохорватська
bilet словацька
biljetêr «білетер» словенська
billet французька
bilet чеська
до ?
bullette «записка з печаткою» ?
bulle «булла»лат. bulla) ?
bille «кулька» ?
buliḥ «тс.» ?
bilet ?

бу́лка «білий хліб»

з слов’янських мов, мабуть, було запозичене н. [Bulke] «булка»;
менш імовірне виведення польських слів з романських мов (іт. bulla «круглий хліб; куля», іт. фр. boule «тс.», фр. boulange «ремесло булочника, пекаря») або з двн. būlla «віспинка, прищик, пухирчик, ґуля», свн. biule «ґуля, жовно; опух», шв. bulle «хліб, булка» (Москаленко УІЛ 61; Шанский ЭСРЯ І 2, 222; Соболевский ЖМНП 1911, травень, 166; Грот Фил. раз. І 610, II 484; Sławski І 50; Karłowicz SWO 75; Brückner PF 4, 26; Matzenauer 123; Štrekelj 37) чи з слат. bulla «пузир, ґуля; печатка» (Преобр. І 52; Brückner 48; Bern. I 100; Walde–Hofm. I 122);
очевидно, пов’язане з була́ва́, бу́лька, які зводяться до псл. *bul-a «куля, ґуля, набалдашник», *bul-(j)- «пузир, пухир; ґуля, жовно; куля, брила, грудка»;
не зовсім ясне;
р. бр. бу́лка, п. bułka, buła «великий круглий хліб», ч. bula (дит.) «тс.», bulka «круглий хліб, дешеве печиво», слц. bul′ka, болг. [бу́лка] «хліб», м. буле «коржик, спечений у попелі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

булка «білий пшеничний хліб» (XVIII ст.)
бу́лочна «хлібна крамниця»
бу́лочник
бу́лочня «пекарня»
бу́ля «тс.» (дит.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́лка білоруська
бу́лка «хліб» болгарська
būlla «віспинка, прищик, пухирчик, ґуля» давньоверхньонімецька
буле «коржик, спечений у попелі» македонська
Bulke «булка» німецька
bułka «великий круглий хліб» польська
buła «великий круглий хліб» польська
*bul-a «куля, ґуля, набалдашник» праслов’янська
бу́лка російська
biule «ґуля, жовно; опух» середньоверхньнімецька
bulla «пузир, ґуля; печатка» середньолатинська
bul′ka словацька
bula «тс.»«круглий хліб, дешеве печиво» (дит.) чеська
bulka «тс.»«круглий хліб, дешеве печиво» (дит.) чеська
bulle «хліб, булка» шведська
була́ва́ ?
бу́лька ?
*bul-(j)- «пузир, пухир; ґуля, жовно; куля, брила, грудка» ?

бу́лла «папська грамота, декрет; послання»

запозичення з латинської мови;
слат. bulla «висяча випукла печатка на документі, грамота» походить від лат. bulla «булька, банька, опуклість; набалдашник; ґуля; брунька; прикраса; булла», з яким споріднене і укр. бу́лька «водяна або мильна банька»;
р. бу́лла, бр. болг. м. бу́ла, п. bula, bulla, buła, bóła (заст.), ч. bula, bulla, ст. bulle,слц. bula, схв. була, слн. búla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

булля (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́ла білоруська
бу́ла болгарська
bulla «булька, банька, опуклість; набалдашник; ґуля; брунька; прикраса; булла» латинська
бу́ла македонська
bula (заст.) польська
bulla (заст.) польська
buła (заст.) польська
bóła (заст.) польська
була сербохорватська
bulla «висяча випукла печатка на документі, грамота» середньолатинська
bula словацька
búla «тс.» словенська
бу́лька «водяна або мильна банька» українська
bula чеська
bulla чеська
бу́лла ?
bulle ?

бульдо́г

запозичення з англійської мови;
англ. bulldog утворене (за схожістю голови собаки і бика) з іменників bull «бик, бугай, самець», спорідненого з дісл. boli «бик», норв. [bol], снн. нвн. bulle, гол. bul, bol «тс.», свн. bullen «ревіти, мукати, гуркотіти», а також дісл. bǫllr «куля, м’яч; сім’яне яєчко», гр. φαλλός «penis», лат. follis «шкіряний пузир; гаманець», кімр. bal «височина, підвищення, верховина», дірл. ball «член, частина тіла», і dog «собака»;
р. бр. бульдо́г, п. слц. buldog, ч. buldok, болг. булдо́г, м. булдог, схв. бỳлдог, слн. búldog;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bulldog утворене з іменників bull «бик, бугай, самець» (за схожістю голови собаки і бика) англійська
бульдо́г білоруська
булдо́г болгарська
bul голландська
φαλλός «penis» грецька
ball «член, частина тіла» давньоірландська
boli «бик» давньоісландська
bǫllr «куля, м’яч; сім’яне яєчко» давньоісландська
bal «височина, підвищення, верховина» кімрська
follis «шкіряний пузир; гаманець» латинська
булдог македонська
bulle нововерхньонімецька
bol норвезька
buldog польська
бульдо́г російська
бỳлдог сербохорватська
bullen «ревіти, мукати, гуркотіти» середньоверхньнімецька
bulle середньонижньонімецька
buldog словацька
búldog словенська
buldok чеська
bol «тс.» ?
dog «собака» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України