BUG — ЕТИМОЛОГІЯ

ба́гор «косяк, частина складеного обода колеса»

псл. *bagrъ;
очевидно, похідне від іє. *bhāgh- «гнути, згинати», яке простежується в дінд. bāhúḥ «рука», ав. bāzuš, вірм. bazuk, дісл. bōgr «тс.», гр. πηχυς (‹ παχς) «передпліччя, рука, вигин в середині лука», дангл. bōg, bōh «передпліччя; відгалуження, сук», н. Bug «вигин, суглоб»;
можливо, в українські і польські говори зайшло з словацької мови (Дзендзелівський ДБ VIII 79);
менш обґрунтованим здається безпосереднє пов’язання (ЭССЯ 1, 132) з псл. bēg- «бігти»;
зближення з нвн. Félge «косяк колеса», двн. fëlga «тс.» (Machek ESJČ 22) непереконливе;
п. [bachro, bahro] «косяк колісного обода», слц. bahor «обід; частина колісного обода»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́гра «тс.»
ба́грити «робити косяки в колесах»
багро́ «обід колеса»
ба́хра «обід колеса, частина обода»
Ібагр
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bāzuš авестійська
bazuk вірменська
πηχυς «передпліччя, рука, вигин в середині лука» (‹ π$αχς) грецька
bōg давньоанглійська
fëlga «тс.» давньоверхньонімецька
bāhúḥ «рука» давньоіндійська
bōgr «тс.» давньоісландська
Bug «вигин, суглоб» німецька
Félge «косяк колеса» нововерхньонімецька
bachro «косяк колісного обода» польська
bahro «косяк колісного обода» польська
*bagrъ праслов’янська
bēg- «бігти» праслов’янська
bahor «обід; частина колісного обода» словацька
*bhāgh- «гнути, згинати» ?
bōh «передпліччя; відгалуження, сук» ?

о́ббув «обвід, обід (колеса)»

результат контамінації слова о́бід (о́бвід) з якимсь неясним компонентом, можливо, пов’язаним з нвн. Bug «згин» (пор. п. biga «частина обода», яке зводиться до німецького Biege «вигин», належного до того самого етимологічного гнізда, що й н. Bug);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Bug «згин» (пор. п. biga «частина обода», яке зводиться до німецького Biege «вигин», належного до того самого етимологічного гнізда, що й н. Bug) нововерхньонімецька
о́бід (о́бвід) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України