BUCKO — ЕТИМОЛОГІЯ
буц «товста, гладка людина; жирний вгодований кінь; великий жирний оселедець; жартівливе чи глузливе прізвисько подолян, волинян Mo»
очевидно, запозичення з німецької мови;
пор. свн. butze «брила, грудка, обрубаний шматок», нвн. Butz, Butze(n) «опудало, коротка й товста фігура; велика купа чого-небудь», споріднене з свн. butzen «пухнути», дісл. butr «короткий шматок стовбура дерева», норв. butt «тупий», двн. bozzan «ударяти, штовхати», англ. beat «бити»;
до [буцма́н] пор. нвн. Bútzenmann «домовик», утворене з основ іменників Bútzen «опудало; (ст.) домовик» і Mann «чоловік», спорідненого з псл. mǫžb, укр. муж;
менш переконливе виведення (Machek ESJČ 49) ч. bucek, слц. bucko від слц. bucati «лягати в ліжко» (дит.);
п. puca «повне обличчя», bucka «повновида дівчина», ч. bucek «опецьок», buclatý «товстощокий», слц. bucko «опецьок», buco «тс.», buclatý, схв. буцов «товстощокий», буцмаст «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
буца́к
(заст.)(порода коней)
буце́ники
«невдало спечені хлібці»
бу́цик
«вид печива; вгодований кінь Mo; прізвисько подолян, волинян Mo»
буци́ка
«корж, спечений на олії»
буцкува́тий
«товстий, вгодований»
буцма́н
«товстун, бецман»
буцмани́стий
«тс.»
буцма́тий
буцма́ч
буцме́й
буцми́ло
«тс.»
буць
«невдалий хліб»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
beat «бити» | англійська |
bozzan «ударяти, штовхати» | давньоверхньонімецька |
butr «короткий шматок стовбура дерева» | давньоісландська |
Butz | нововерхньонімецька |
Bútzenmann «домовик» | нововерхньонімецька |
butt «тупий» | норвезька |
puca «повне обличчя»«повновида дівчина» | польська |
bucka «повне обличчя»«повновида дівчина» | польська |
mǫžb | праслов’янська |
буцов «товстощокий» | сербохорватська |
butze «брила, грудка, обрубаний шматок» | середньоверхньнімецька |
butzen «пухнути» | середньоверхньнімецька |
bucko | словацька |
bucati «лягати в ліжко» (дит.) | словацька |
bucko «опецьок»«тс.» | словацька |
buco «опецьок»«тс.» | словацька |
buclatý «опецьок»«тс.» | словацька |
муж | українська |
буцмаст «тс.» | українська |
bucek | чеська |
bucek «опецьок»«товстощокий» | чеська |
buclatý «опецьок»«товстощокий» | чеська |
butze «брила, грудка, обрубаний шматок» | ? |
Butze(n) «опудало, коротка й товста фігура; велика купа чого-небудь» | ? |
буцма́н | ? |
Bútzenmann «домовик» | ? |
Bútzen «опудало; (ст.) домовик» | ? |
Mann «чоловік» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України