BUCHE — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. bъzъ ‹*bzb, варіант тієї самої основи (būz‹*bouz-), що і в словах бузо́к, бузина́;

найчастіше виводиться від іє. bhug’/*bhāug’- і пов’язується з лат. fāgus «бук», гр. φηγός, н. Buche «тс.», курд. būz «в’яз»;

етимологія непевна;

на слов’янському ґрунті можна припустити зв’язок з дієсловом бзді́ти, враховуючи міцний запах відповідних рослин (Brückner KZ 46, 193–194);

зіставляються також (ЭССЯ 3, 145) із звуконаслідувальною основою *bъz- «бриніти» (як назва рослини, з якої роблять сопілки);

з української мови рум. boz, молд. боз «бузина»;

р. [боз] «бузина», п. ч. bez «бузина; бузок», слц. baza «тс.», вл. bóz «бузина», нл. [bez], baz, полаб. båz, болг. бъз, м. боз, схв. бȁз, ба́за, бзо́ва, зо́ва «тс.», слн. [bez] bezèg «бузина; бузок»;

н. Búchhalter складається з основ іменника Buch «книга», спорідненого з Buche «бук» (з бука виготовляли таблички для писання), англ. book «книга», і дієслова halten «тримати», спорідненого з англ. hold «тс.», гот. haldan «стерегти, пасти», дінд. kaláyati «жене, тримає; вважає», гр. κέλλω «приганяю до берега (корабель)»;

запозичено через російську або польську мову з німецької;

р. бухга́лтер, бр. бухга́лтар, п. buchalter;

запозичення з німецької мови;

нім. Grossbuch утворено з прикметника gross «великий, крупний», спорідненого з днн. grōt, дангл. grēat, англ. great «тс.», дісл. grautr «крупа», нвн. Grütze «тс.», та іменника Buch «книга», спорідненого з англ. book, дангл. bōc, дфриз. bōk, дат. bog «тс.», гот. bōka «літера» і далі, з двн. buohha «бук», нвн. Buche «тс.» у звʼязку з тим, що давні германці писали рунічні письмена на тонких дощечках бука;

р. гро́ссбу́х, бр. гро́сбух;

запозичення з румунської мови;

рум. fag (молд. фаг) «бук» походить від лат. fāgus «тс.», спорідненого з гр. φηγός (дор. φᾱγός «дуб», семантика вторинна), двн. buohha «бук», нвн. Buche «тс.»;