BRIM — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено через польське посередництво з німецької мови;

нвн. [Bráme] (Brame, свн. brëm) «обшивка, опушка, хутряна оторочка» споріднене з гол. braam «край, борт», англ. brim «тс.», нвн. verbrämen «облямовувати, обшивати», двн. brāma «ожиновий кущ», дісл. barmr «край, кайма, облямівка, обшивка», сангл. barme «тс.», що походять від іє. *bher«виступати вперед, випинатися»;

в слов’янських мовах запозичення, що походять від свн. bram і від дісл. barmr, частково змішались;

непереконливе пов’язання (Mikl. EW 783) з слов’янським рамо, рамѧ як наслідку граматичного перерозподілу форм типу р. обра́мья, обра́мок, обра́менье, ра́менье «край, межа лану»;

р. заст. [бра́ма], [бара́ма́] «барма, опліччя; намисто на урочистому одязі, риза священика; кільчастий обладунок (кольчуга)», п. ст. bram, brama «прикраса на руках чи ногах жінок», bramka «дорога прикраса на голові або на шиї жінки», ч. prým «галун, позумент, нашивка», ст. prém, слц. prám «тс.», вл. brama, нл. bram, слн. prȃm;