BRIGADIER — ЕТИМОЛОГІЯ
брига́да
через російське і польське посередництво запозичено з німецької або французької мови;
н. Brigáde, Brigadíer походять від фр. brigade і утвореного від нього brigadier, які зводяться до іт. brigata «військо, бригада; група людей, компанія», утвореного від briga «боротьба, суперечка, спір, сварка, неспокій, турбота», що вважається запозиченням з кельтських мов (пор. дірл. brigh «сила», кімр. bri «тс.»);
р. болг. м. брига́да, бригади́р, бр. брыга́да, брыгадзі́р, п. brygada, brygadier, ч. brigáda, заст. brigádník, слц. brigáda, brigadier, вл. brigada, схв. брига́да, бригàдūр, слн. brigáda, brigadír;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бригади́р
брига́дник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
брыга́да | білоруська |
брига́да | болгарська |
brigada | верхньолужицька |
brigata «військо, бригада; група людей, компанія» | італійська |
брига́да | македонська |
Brigáde | німецька |
brygada | польська |
brygadier | польська |
брига́да | російська |
брига́да | сербохорватська |
brigáda | словацька |
brigadier | словацька |
brigáda | словенська |
brigadír | словенська |
бригади́р | українська |
брыгадзі́р | українська |
бригàдūр | українська |
brigade | французька |
brigáda | чеська |
briga «боротьба, суперечка, спір, сварка, неспокій, турбота» | ? |
brigádník | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України