BRECHEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
брак «щось непридатне, вада; відсутність; [відходи після спалювання дров, соломи тощо; гній з рани Л]»
запозичено, мабуть, через польське посередництво, з середньонижньонімецької мови;
снн. brak «вада, недолік; відсутність» (нвн. Brack «брак (товару)») пояснюється порізному: як пов’язане з нвн. brechen «ламати», гот. brikan, англ. break «тс.», пор. снн. gebrek «шкода, дефект, вада, недуг», gebreck, нвн. Gebrech, Gebrechen «тс.» (Фасмер I 206) або як верхньонімецька видозміна нижньонімецького Wrack «пошкоджене судно» (Kluge – Mitzka 94–95);
зв’язок з тур. brak «покидь» («покинь»?) (Тимч. 132) не доведений;
р. бр. брак, п. brak «брак, недолік, хиба», ст. brak «вибір» (XV, XVI ст.), «відсутність» (з ХVIII ст.), ч. слц. brak «брак, недолік, відсутність», вл. нл. brach «вада, недолік, хиба, відсутність», болг. брак, м. бракува «бракувати», слн. brák;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бра́карь
«сортувальник»
браке́р
бракера́ж
бра́кнути
«невистачати»
брако́вий
бракови́тий
брако́вка
браковщи́к
«тс.»
бракува́льник
брашни́й
«забракований, недоброякісний, другосортний»
вибрако́вка
перебрако́вка
подбрак
«рід»«вибір»«нехтування, вибраковування»
(1559), (чинити)(XVII ст.), (не было)(XVIII ст.)
разбрако́вка
ти
«сортувати; нехтувати, відкидати; невистачати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
break «тс.» | англійська |
брак | білоруська |
брак | болгарська |
brach «вада, недолік, хиба, відсутність» | верхньолужицька |
brikan | готська |
бракува «бракувати» | македонська |
brach «вада, недолік, хиба, відсутність» | нижньолужицька |
brechen «ламати» | нововерхньонімецька |
Gebrech | нововерхньонімецька |
brak «брак, недолік, хиба» | польська |
брак | російська |
brak «вада, недолік; відсутність» (нвн. Brack «брак (товару)») | середньонижньонімецька |
gebrek «шкода, дефект, вада, недуг» | середньонижньонімецька |
brak «брак, недолік, відсутність» | словацька |
brák | словенська |
brak «покидь» («покинь»?) | турецька |
brak «брак, недолік, відсутність» | чеська |
gebrek «шкода, дефект, вада, недуг» | ? |
gebreck | ? |
Gebrechen «тс.» | ? |
Wrack «пошкоджене судно» | ? |
brak «вибір»«відсутність» (XV, XVI ст.), (з ХVIII ст.) | ? |
бреш «пролом»
фр. brèche «пролом, бреш, прорив; пробій» походить від двн. brecha «ламати», спорідненого з нвн. brechen, гот. brikan, англ. break, лат. frangere «тс.»;
запозичено з французької мови через російське посередництво;
р. брешь, заст. бреша, п. bresza, болг. бреш, схв. брȅша;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
break | англійська |
бреш | болгарська |
brikan | готська |
brecha «ламати» | давньоверхньонімецька |
frangere «тс.» | латинська |
brechen | нововерхньонімецька |
bresza | польська |
брешь | російська |
брȅша | сербохорватська |
brèche «пролом, бреш, прорив; пробій» | французька |
бреша | ? |
брике́т «речовина, спресована у форму цеглинки, плитки»
запозичено (можливо, через російське і польське посередництво) з французької мови;
фр. briquette «брикет» через форму brique (XII ст.) «цегла» зводиться до снідерл. bricke «цегла», спорідненого з н. brechen «ламати»;
р. болг. брике́т, бр. брыке́т, п. brykiet, ч. слц. briketa, схв. брùкēт, слн. brikét;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брикетува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
брыке́т | білоруська |
брике́т | болгарська |
brechen «ламати» | німецька |
brykiet | польська |
брике́т | російська |
брùкēт | сербохорватська |
bricke «цегла» | середньонідерландська |
briketa | словацька |
brikét | словенська |
briquette через форму brique зводитьс «брикет»«цегла» | французька |
briketa | чеська |
брок «кусок заліза, дрібний шріт»
нвн. Brócken «кусочок, крихта; уламок,осколок», свн. brocke «тс.» пов’язане з дієсловом brechen «ламати»;
мабуть, через польське посередництво запозичено з німецької мови;
п. brok «дріб, шріт», ч. brok «дробина», слц. brok «дріб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
броки
«дрібний шріт»
(наз. в. мн.)(1679)
бро́кі
«кульки, дріб»
(мн.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Brócken «кусочок, крихта; уламок,осколок» | нововерхньонімецька |
brok «дріб, шріт» | польська |
brocke «тс.» | середньоверхньнімецька |
brok «дріб» | словацька |
brok «дробина» | чеська |
brechen «ламати» | ? |
брухт
запозичення з німецької мови;
н. Bruch «полом, лом; тріщина; перелам; дріб» пов’язане з дієсловом brechen «ламати, зривати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Bruch «полом, лом; тріщина; перелам; дріб» | німецька |
brechen «ламати, зривати» | ? |
фрагме́нт «окрема частина твору мистецтва, уривок тексту; уламок посудини, викопної кістки і т. ін.»
запозичення з латинської мови;
лат. fragmentum «уламок, шматок» утворене за допомогою суфікса -mentum від frango «ламаю, розбиваю», спорідненого з двн. brehhаn, н. brechen, дангл. brecan «ламати, кришити», гот. brikan;
іє. *bhreg- «ламати, кришити»;
р. бр. болг. м. фрагме́нт, п. ч. слц. вл. fragment, схв. фра̀гмент, слн. fragmѐnt;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фрагме́нт | білоруська |
фрагме́нт | болгарська |
fragment | верхньолужицька |
brikan | готська |
brecan «ламати, кришити» | давньоанглійська |
brehhаn | давньоверхньонімецька |
*bhreg- «ламати, кришити» | індоєвропейська |
fragmentum «уламок, шматок» | латинська |
frango «ламаю, розбиваю» | латинська |
фрагме́нт | македонська |
brechen | німецька |
fragment | польська |
фрагме́нт | російська |
фра̀гмент | сербохорватська |
fragment | словацька |
fragmѐnt | словенська |
fragment | чеська |
штрейкбре́хер «особа, що не бере участі в страйку або завербована підприємцем для заміни страйкарів»
запозичення з німецької мови;
н. Streikbrecher, (букв.) «страйколам» є складним словом, утвореним з компонентів Streik «страйк» і brechen «ламати», пов’язаного з іменником Bruch «лом»;
р. штрейкбре́хер, бр. штрэйкбрэ́хер, болг. щра́йкбре́хер, м. штраjкбрехер, схв. штраjкбре́хер;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
штрэйкбрэ́хер | білоруська |
щра́йкбре́хер | болгарська |
штраjкбрехер | македонська |
Streikbrecher | німецька |
Streik «страйк» | німецька |
brechen «ламати» | німецька |
Bruch «лом» | німецька |
штрейкбре́хер | російська |
штраjкбре́хер | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України