BRAS — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бо́рзий «швидкий»
псл. bъrzъ ‹*bъrg’-;
споріднене з лит. burzdùs «жвавий», burzdeti «рухатися, махати», сірл. bras «швидкий, стрімкий», можливо, також дінд. bhuráti «швидко рухається»;
менш обґрунтованими є зіставлення (Преобр. І 37; Machek ESJČ 71; БЕР І 102; Зализняк ВСЯ 6, 36; Sadn. – Aitz. VWb. l 486 – 487) з гр. βραχύς «короткий», лат. brevis «тс.»;
р. бо́рзый «скорий», бр. бо́рзды «швидкий», [бо́рзо] «швидко», др. бързыи «швидкий», п. bardzo «дуже, вельми», ст. barzo «тс.», ч. brzy «швидко», вл. bórzy «скоро», нл. bórze «тс.», полаб. borz «швидше», болг. бърз «швидкий», м. брз, схв. брз, слн. brz, стсл. бръзъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бі́рше
«більше»
боржі́й
«швидше»
борзина́
«бистрина»
борзи́ти
«квапити»
бо́рзість
бо́рше
«тс.»
на́борзі
«наспіх»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бо́рзды «швидкий» | білоруська |
| бърз «швидкий» | болгарська |
| bórzy «скоро» | верхньолужицька |
| βραχύς «короткий» | грецька |
| bhuráti «швидко рухається» | давньоіндійська |
| бързыи «швидкий» | давньоруська |
| brevis «тс.» | латинська |
| burzdùs «жвавий» | литовська |
| брз | македонська |
| bórze «тс.» | нижньолужицька |
| borz «швидше» | полабська |
| bardzo «дуже, вельми» | польська |
| b | праслов’янська |
| бо́рзый «скорий» | російська |
| брз | сербохорватська |
| bras «швидкий, стрімкий» | середньоірландська |
| brz | словенська |
| бръзъ «тс.» | старослов’янська |
| бо́рзо «швидко» | українська |
| brzy «швидко» | чеська |
| burzdeti «рухатися, махати» | ? |
| barzo «тс.» | ? |
бра «настінний канделябр»
запозичення з французької мови;
фр. bras «настінний свічник» є результатом перенесення назви bras «рука», що походить від лат. brā(c)chium (› braciu(m) «тс.», яке зводиться до етимологічно неясного гр. βραχīων «рука, передпліччя», можливо, пов’язаного з βραχύς «короткий»;
р. бр. болг. бра;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бра | білоруська |
| бра | болгарська |
| βραχīων «рука, передпліччя» | грецька |
| brā(c)chium «тс.» (› braciu(m) | латинська |
| бра | російська |
| bras «настінний свічник» | французька |
| bras «рука» | ? |
| βραχύς «короткий» | ? |
брас (стиль плавання)
нове запозичення (можливо, через російське посередництво) з французької мови;
фр. brasse «обхват двох рук; вид міри довжини; морський сажень; стиль плавання», можливо, через ст. brace (XII ст.) пов’язане з лат. brāc(c)hia, наз.-знах. в. мн. від brāc(c)hium «рука»;
р. брасс, бр. болг. брас, п. bras;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| брас | білоруська |
| брас | болгарська |
| brāc(c)hia | латинська |
| bras | польська |
| брасс | російська |
| brasse «обхват двох рук; вид міри довжини; морський сажень; стиль плавання» | французька |
| brace | ? |
| від brāc(c)hium «рука» | ? |
| від brāc(c)hium «рука» | ? |
| від brāc(c)hium «рука» | ? |
брасле́т
фр. bracelet «браслет» виводиться від лат. brachiale «тс.», похідного від brac(c)hium «рука», або від фр. bras крука», що походить від лат. brāc(c)hium, слат. braciu(m)«тс.»;
запозичення з французької мови;
р. болг. брасле́т, п. ст. braselet, bracelet, ч. brazolet, brazoleta, слц. brazoleta, м. бразле́тна, схв. бразлàтна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
браселики
(мн., 1571)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| брасле́т | болгарська |
| brachiale «тс.» | латинська |
| brāc(c)hium | латинська |
| бразле́тна | македонська |
| braselet | польська |
| bracelet | польська |
| брасле́т | російська |
| бразлàтна | сербохорватська |
| braciu(m) «тс.» | середньолатинська |
| brazoleta | словацька |
| bracelet «браслет» | французька |
| bras | французька |
| brazolet | чеська |
| brazoleta | чеська |
| brac(c)hium «рука» | ? |
| braselet | ? |
| bracelet | ? |
гріш «півкопійки; гроші» (заст.)
запозичене (можливо, через посередництво польської мови) з старочеської або давньоверхньонімецької;
ч. ст. groš (грошова одиниця), як і двн. grosch(e), походить від слат. grossus (dēnārius) букв. «товстий» (динар), спорідненого з корн. bras «товстий», дірл. bres «тс.»;
р. бр. болг. м. грош, п. grosz «гріш, гроші», ч. слц. groš, вл. нл. kroš, схв. грȍш, слн. groš;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безгрі́шний
безгрі́шшя
безгроше́вʼя
безгроші́вʼя
безгрошо́вий
ґрош
«маклер»
(ч)и́тяр] ЕЗб ЗО
гроша́ччя
«гроші»
грошва́
«тс.»
гроше́вий
гроше́во
«купа грошей»
грошеня́та
гроши́на
«монета»
грошиство́
«багато грошей»
гро́ші
гро́шник
«багач»
грошови́й
грошови́тий
«багатий»
грошшя́
«гроші»
грошъ
(XIV ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грош | білоруська |
| грош | болгарська |
| kroš | верхньолужицька |
| grosch(e) | давньоверхньонімецька |
| bres «тс.» | давньоірландська |
| bras «товстий» | корнська |
| грош | македонська |
| kroš | нижньолужицька |
| grosz «гріш, гроші» | польська |
| грош | російська |
| грȍш | сербохорватська |
| grossus (dēnārius) | середньолатинська |
| groš | словацька |
| groš | словенська |
| groš (грошова одиниця) | чеська |
| groš | чеська |
| groš (грошова одиниця) | ? |
ґрос «отара кітних овець»
запозичення з східнороманських мов;
в основі запозичення лежить або іменникове значення молд. грос, рум. gros «основна частина загальної кількості», або прикметникове значення «вагітний», властиве розмовному вжитку;
молд. грос (рум. gros) походить від лат. grossus «товстий», спорідненого з дірл. bres, корн. bras «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bres | давньоірландська |
| bras «тс.» | корнська |
| grossus «товстий» | латинська |
| грос | молдавська |
| грос (рум. gros) | молдавська |
| gros «основна частина загальної кількості» | румунська |
| значення «вагітний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України