BRAHMAN — ЕТИМОЛОГІЯ
рахма́н «мешканець міфічної місцевості, праведний християнин; бідний, жебрак» (заст.)
запозичення з грецької мови;
гр. βράχμανοι «брахмани», βραχμα̃νες «тс.» походять від дінд. brahman «брахман»;
грецькі форми (без початкового приголосного з XIV ст.) набули поширення на Русі завдяки сказанню про Александра або про ходіння Зосими;
необхідне доповнення цієї гіпотези врахуванням впливу з боку тюркських мов (Прохоров ЭИРЯ V 94–103) або арабської (ар. raḥmān, того ж походження) через татарську (Попов Ист. лекс. 23–24);
виведення з турецької мови (Mikl. TE1 II 145; EW 272; Brückner 459) або безпосередньо з арабської (Кобилянський Гуц. гов. 85; Макарушка 12) необґрунтоване;
р. рахма́нный «рахманний», бр. рахма́ны «тс.», др. рахмане «брахмани» (Фасмер III 449), врахмане «тс.» (Соболевский РФВ 64, 175), п. rachman, ст. rochmanny (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
рахмани́н
рахма́нний
«спокійний, смирний; [разсудливий, похмурий, смутний Нед]»
Рахма́нський великдень
«двадцять п’ятий день після Великодня»
рахми́н
«тс.»
рохма́н
«породистий, великий»
(н)ий] Куриленко
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| raḥmān | арабська |
| рахма́ны «тс.» | білоруська |
| βράχμανοι «брахмани» | грецька |
| βραχμα̃νες «тс.» | грецька |
| brahman «брахман» | давньоіндійська |
| рахмане «брахмани» (Фасмер III 449) | давньоруська |
| врахмане «тс.» (Соболевский РФВ 64, 175) | давньоруська |
| rachman | польська |
| rochmanny (з укр.) | польська |
| рахма́нный «рахманний» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України