BORD — ЕТИМОЛОГІЯ

бе́рдо (частина ткацького верстата)

псл. *bьrdo;
лтс. birde «ткацький верстат» (можливо, запозичення з слов’янських мов, пор. Трубачев Этимология 1963, 31), гот. baúrd (у fotubaúrd «стільчик для ніг»), двн. bort «борт», дангл. bord «дошка, щит, стіл»;
спочатку бердо мало вигляд дощечки, якою прибивалась нитка ткання між нитками основи до тканини, згодом набуло вигляду довгого гребеня, ще пізніше – сучасного берда з двома рамками;
слов’янська назва виводиться також (Bern. I 118) від праформи *bhrdom із значенням «вістря, грань» і пов’язується з дісл. barða, двн. barta «сокира»;
деякі дослідники (Uhlenbeck 187, 193; Hirt Ablaut 127; Reichelt KZ 39, 35) через праформу *bheredh- зіставляють з дінд. bardhakaḥ «який відрізує, стриже», гр. πέρϑω «руйную», лат. fortex «ножиці»;
думка про походження слов’янського і латинського слова з германських мов (Pokorny 138) безпідставна;
р. бёрдо, бр. бёрда, п. нл. bardo, ч. слц. brdo, полаб. b’ordü «бительня, поліно; бердо», болг. бъ́рдо, м. брдо, схв. брдо, слн. bŕdo;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бepдій «тс.»
бе́рдник «виготовлювач берд»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бёрда білоруська
бъ́рдо болгарська
baúrd (у fotubaúrd «стільчик для ніг») готська
πέρϑω «руйную» грецька
bord «дошка, щит, стіл» давньоанглійська
bort «борт» давньоверхньонімецька
barta «сокира» давньоверхньонімецька
bardhakaḥ «який відрізує, стриже» давньоіндійська
barða давньоісландська
fortex «ножиці» латинська
birde «ткацький верстат» (можливо, запозичення з слов’янських мов, пор. Трубачев Этимология 1963, 31) латиська
брдо македонська
bardo нижньолужицька
b'ordü «бительня, поліно; бердо» полабська
bardo польська
*b праслов’янська
бёрдо російська
брдо сербохорватська
brdo словацька
bŕdo словенська
brdo чеська
значенням «вістря, грань» ?
*bheredh- ?

борт «бік корабля, стінки кузова, майданчика, посуду; край одягу»

запозичено через російське посередництво з голландської мови і через польське посередництво з німецької;
гол. boord «борт корабля», н. Bord «тс.», Bórte «обшивка, край» споріднені з псл. *borzda, *borna, укр. борозна́, борона́;
р. бр. борт, п. bort, burta «борт корабля, берег каналу», ч. bort, слц. bort, bord, болг. борт, борд, схв. борд;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бортни́ця «товста широка (і довга) дошка»
бортови́й
отбортну́тись «відсахнутись, відійти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
борт білоруська
борт болгарська
boord «борт корабля» голландська
Bord «тс.» німецька
bort «борт корабля, берег каналу» польська
burta «борт корабля, берег каналу» польська
*borzda праслов’янська
борд сербохорватська
bort словацька
bord словацька
борозна́ українська
борд українська
bort чеська
Bórte «обшивка, край» ?
*borna ?
борона́ ?
борт ?

бретна́ль «даховий цвях, костиль, цвях» (заст.)

запозичення з польської мови;
п. bretnal, bratnal походить від н. Bréttnagel, яке складається з основ іменників Brett «дошка», що є давнім варіантом до форми Bord «борт», і Nágel «цвях», спорідненого з лат. ungula «кіготь, копито», лит. naga «копито», укр. нога;
Фонетичні та словотвірні варіанти

блатна́р «тс.»
брента́ль «тесовий цвях»
бринта́ло
бринта́ль
за братнали (1633)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ungula «кіготь, копито» латинська
naga «копито» литовська
Bréttnagel німецька
bretnal польська
нога українська
Brett «дошка» ?
Bord «борт» ?
Nágel «цвях» ?

бурт «насип, бугор, купа; [вогнище Пі; борт Ж; огорожа, край Пі; паз, жолобок у стовпах; чан на салотопні, який складається з великого залізного казана внизу і дерев’яних клепок угорі, обтягнених залізними обручами Я]»

запозичено через польську мову з німецької;
н. Bord «борт, край; карниз; (книжкова) полиця» і Borte «кайма, край, обшивка, тасьма» є тими самими формами, від яких походить і укр. борт «край; обшивка на одязі»;
значення «насип, купа» розвинулись на основі значення «бік насипу»;
р. бурт «насип», бр. [бypm] «велика купа картоплі продовгуватої форми», п. burt, burta «бік насипу; край»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бу́рта «насип, бугор, купа; край, борт (у грі)»
бурти «земляні насипи» (XVIII ст.)
буртница «дошка на три цалі» (XVIII ст.)
бу́ртниця «огорожа навколо жорнів у млині»
буртува́ти «складати в бурти; насипати бурти»
бу́рхвиця «дошка над мучником у млині, в якій укріплено лоточок»
забу́ртати «зарити»
забурти́ти «забити, засипати, заліпити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бypm «велика купа картоплі продовгуватої форми» білоруська
Bord «борт, край; карниз; (книжкова) полиця» німецька
burt «бік насипу; край» польська
burta «бік насипу; край» польська
борт «край; обшивка на одязі» українська
Borte «кайма, край, обшивка, тасьма» ?
значення «насип, купа» ?
значення «бік насипу» ?
бурт «насип» ?

мольбе́рт «підставка для роботи художника»

нім. Málbrett складається з основи дієслова malen «малювати» і іменника Brett «дошка», побічної форми до Bord «борт; полиця»;
запозичення з німецької мови;
р. мольбе́рт, бр. мальбе́рт, болг. молбе́рт;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мальбе́рт білоруська
молбе́рт болгарська
Málbrett складається з основи дієслова malen «малювати» німецька
мольбе́рт російська
Brett «дошка» ?
Bord «борт; полиця» ?

фальшбо́рт «бортова огорожа палуби, а також легка обшивка борту судна, вища відкритої палуби»

запозичення з німецької мови;
н. Falschbord, букв. «фальшивий борт», складається з основ falsch «фальшивий» і bord «борт»;
існує також припущення про походження від англ. washbord «легкі дошки, прикріплені над бортом для захисту від води», у якому перший компонент wash- «мити» повинен був зазнати впливу слова фальш;
р. фа́льшбо́рт, бр. фальшбо́рт, п. falszburta;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
washbord «легкі дошки, прикріплені над бортом для захисту від води» англійська
фальшбо́рт білоруська
Falschbord німецька
falsch «фальшивий» німецька
bord «борт» німецька
falszburta польська
фа́льшбо́рт російська
фальш українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України