BLANK — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

походження польських форм остаточно не з’ясоване;

вони виводяться або з свн. blancheit «біла, сталево блискуча фарба» (Zaręba JP 30, 21–22; Sławski І 36; Шелудько 22), або через чеське посередництво з пізньолат. blanchetus, blanketus, blanquetus (назви різних кольорів) (Gebauer І 60; Bern. I 58; Machek ESJČ 55);

пізньолатинське слово походить від франк. *blank «блискучий», спорідненого з н. blank «тс.»;

бр. блакі́т, п. błękit, ч. слц. blankyt «тс.», схв. blakitan «блакитний»;

через російську мову запозичено з французької;

фр. blanc «білий, чистий; бланк» походить від франк. *blank «блискучий», спорідненого з нвн. blank «блискучий, чистий», гр. φλέγω «горю, блищу», лат. flagro «горю»;

менш переконливе виведення (Фасмер І 172) від н. blanko «чистий, незаповнений», запозиченого з італійської мови (іт. bianco ‹ blanco);

р. бр. бланк, п. blankiet, ч. blanket, слц. blanketa, болг. бла́нка, м. бланке́т, схв. блàнкēт, слн. blankét;

запозичення з польської мови;

п. blank «тс.», очевидно, походить від свн. blanke «планка, товста дошка», варіанта форми свн. planke (нвн. Plánke) «тс.», що через пікардійське посередництво зводиться до лат. planca «дошка»;