BIBLE — ЕТИМОЛОГІЯ
бі́блія
запозичення з латинської мови;
лат. biblia «книга» походить від гр. βιβλία «книги», пов’язаного з βίβλος (βύβλος) «єгипетський папірус», що зводиться до назви сірійського міста Бібл (гр. Βύβλος), звідки папірус довозили до Греції;
р. болг. библия, бр. бі́блія, п. слц. bíblja, ч. bible, вл. нл. biblija, м. библија, схв. Бѝблија, слн. bíblija, цсл. библига (XV ст.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
библѣя
(XVII ст.)
бібле́йщина
біблея
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бі́блія | білоруська |
| библия | болгарська |
| biblija | верхньолужицька |
| βιβλία «книги» | грецька |
| biblia «книга» | латинська |
| библија | македонська |
| biblija | нижньолужицька |
| bíblja | польська |
| библия | російська |
| Б | сербохорватська |
| bíblja | словацька |
| bíblija | словенська |
| библига (XV ст.) | церковнослов’янська |
| bible | чеська |
| Бібл (гр. Βύβλος) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України