BEY — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бей «титул дрібних феодальних власників або вищих чиновників у султанській Туреччині та в давні часи у татар»
запозичення з турецької мови;
тур. bey «пан», ст. beg «тс.», споріднене з аз. бəк, каз. бий, єніс.-орх. бег, як. bī «старший», є, очевидно, давнім запозиченням з китайської мови;
р. бр. болг. бей, п. ч. слц. bej, м. беј, схв. бȅј;
Фонетичні та словотвірні варіанти
беіове
(наз. в. мн.-- XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бəк | азербайджанська |
бей | білоруська |
бей | болгарська |
бий | казахська |
беј | македонська |
бег | пам’ятки єнісейсько-орхонської писемності |
bej | польська |
бȅј | сербохорватська |
bej | словацька |
bey «пан» | турецька |
bej | чеська |
bī «старший» | якутська |
beg «тс.» | ? |
бей | ? |
бек «пан, князь»
запозичення з турецької мови;
тур. ст. beg «намісник», споріднене з тур. bey «пан», аз. бәк, каз. кирг. узб. бек «пан», є, очевидно, давнім запозиченням з китайської мови;
р. бр. бек, п. beg, bek, beh, ч. слц. beg, м. бег, схв. бȅг;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бегъ
«пан у турків»
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бәк | азербайджанська |
бек | білоруська |
бек «пан» | казахська |
бек «пан» | киргизька |
бег | македонська |
beg | польська |
bek | польська |
beh | польська |
бȅг | сербохорватська |
beg | словацька |
beg «намісник» | турецька |
bey «пан» | турецька |
бек «пан» | узбецька |
beg | чеська |
beg «намісник» | ? |
бек | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України