BASSO — ЕТИМОЛОГІЯ
бас «низький голос; музичний інструмент»
через польську мову запозичено з німецької, французької або італійської;
н. Bass «низький голос; смичковий інструмент», фр. basse «низький голос» походять від іт. basso «тс.», яке відповідає нар.-лат. bassus «товстий; низький», можливо, запозиченому з оскської мови;
р. бр.болг. м. бас, п. ч. слц. вл. нл. bas, схв. бȁс, слн. bás;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баса́
«басом»
баси
«той, хто грає на контрабасі»
баси́ло
«дуже гучний, сильний бас; [чоловік з грубим голосом Я]»
баси́стий
«[тс.]; басовитий»
баси́ти
басови́тий
басок
«басова струна»
басува́ти
«мурчати; підтакувати»
басъ
(XVIII ст.)
збаса́
«тс.»
підбасо́вувати
«підтакувати»
підба́сок
«баритон»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bas | верхньолужицька |
| basso «тс.» | італійська |
| бас | македонська |
| bassus «товстий; низький» | народнолатинська |
| bas | нижньолужицька |
| Bass «низький голос; смичковий інструмент» | німецька |
| bas | польська |
| бас | російська |
| бȁс | сербохорватська |
| bas | словацька |
| bás | словенська |
| basse «низький голос» | французька |
| bas | чеська |
| бас | ? |
басе́тля «віолончель»
через польську мову запозичено з італійської;
іт. bassetto «невеликий контрабас» є похідним від basso «контрабас»;
р. [басо́ля] «басовий гудок», бр. басэ́тля «контрабас», басо́ль «тс.», п. basetla «контрабас; товста жінка», ч. basetl «віолончель», basetka «мала віолончель»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
басе́тник
«віолончеліст»
басе́тня
«тс.»
басо́ля
«віолончель»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| басэ́тля «контрабас» | білоруська |
| bassetto «невеликий контрабас» | італійська |
| basetla «контрабас; товста жінка» | польська |
| басо́ля «басовий гудок» | російська |
| басо́ль «тс.» | українська |
| basetl «віолончель»«мала віолончель» | чеська |
| basetka «віолончель»«мала віолончель» | чеська |
| basso «контрабас» | ? |
контраба́с
запозичення з італійської мови;
іт. contrabasso «контрабас», букв. «бас, розташований проти (віолончелі)» утворене з прийменника contra «проти», що походить від лат. contra «тс.», та іменника basso «бас»;
р. контраба́с, заст. контрба́с, бр. кантраба́с, п. ч. слц. вл. kontrabas, болг. контраба́с, м. контрабас, схв. кòнтрабас, слн. kóntrabas;
Фонетичні та словотвірні варіанти
контрабаси́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кантраба́с | білоруська |
| контраба́с | болгарська |
| kontrabas | верхньолужицька |
| contrabasso «контрабас» | італійська |
| contra «тс.» | латинська |
| контрабас | македонська |
| kontrabas | польська |
| контраба́с | російська |
| кòнтрабас | сербохорватська |
| kontrabas | словацька |
| kóntrabas | словенська |
| kontrabas | чеська |
| contra «проти» | ? |
| basso «бас» | ? |
| контрба́с | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України