BASS — ЕТИМОЛОГІЯ
бас «низький голос; музичний інструмент»
через польську мову запозичено з німецької, французької або італійської;
н. Bass «низький голос; смичковий інструмент», фр. basse «низький голос» походять від іт. basso «тс.», яке відповідає нар.-лат. bassus «товстий; низький», можливо, запозиченому з оскської мови;
р. бр.болг. м. бас, п. ч. слц. вл. нл. bas, схв. бȁс, слн. bás;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баса́
«басом»
баси
«той, хто грає на контрабасі»
баси́ло
«дуже гучний, сильний бас; [чоловік з грубим голосом Я]»
баси́стий
«[тс.]; басовитий»
баси́ти
басови́тий
басок
«басова струна»
басува́ти
«мурчати; підтакувати»
басъ
(XVIII ст.)
збаса́
«тс.»
підбасо́вувати
«підтакувати»
підба́сок
«баритон»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bas | верхньолужицька |
| basso «тс.» | італійська |
| бас | македонська |
| bassus «товстий; низький» | народнолатинська |
| bas | нижньолужицька |
| Bass «низький голос; смичковий інструмент» | німецька |
| bas | польська |
| бас | російська |
| бȁс | сербохорватська |
| bas | словацька |
| bás | словенська |
| basse «низький голос» | французька |
| bas | чеська |
| бас | ? |
басари́нка «подарунок, хабар»
через польську мову запозичено з німецької;
свн. bezzerunge «виправлення» є похідним від прикметника bezzer «кращий» (нвн. besser), пов’язаного з нвн. bass «дуже, надзвичайно», двн. baz, дангл. bet «тс.», спорідненими з снн. bate «перевага», дісл. bati «тс.», двн. bazēn «поліпшуватися», гол. baten, дангл. batin «тс.»;
р. [басари́нка] «панщина, праця за оренду землі», п. basarunek «винагорода, відшкодування; хабар», ст. beserunek, basarynek (тс.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
базари́нка
«подарунок, хабар; гостинець з базару»
басаври́нок
«тс.»
басари́мок
басари́нок
басару́нок
«корм, який дають корові під час доїння; додаток до зарплати»
басарунокъ
«винагорода за побої»
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baten | голландська |
| bet «тс.» | давньоанглійська |
| batin «тс.» | давньоанглійська |
| baz | давньоверхньонімецька |
| bazēn «поліпшуватися» | давньоверхньонімецька |
| bati «тс.» | давньоісландська |
| bass «дуже, надзвичайно» | нововерхньонімецька |
| basarunek «винагорода, відшкодування; хабар» | польська |
| басари́нка «панщина, праця за оренду землі» | російська |
| bezzerunge «виправлення» | середньоверхньнімецька |
| bate «перевага» | середньонижньонімецька |
| bezzer «кращий» (нвн. besser) | ? |
| beserunek (тс.) | ? |
| basarynek (тс.) | ? |
бо́сий
псл. *bosъ, – споріднене з лит. bãsas «босий», лтс. bass «тс.», двн. свн. bar «голий», дангл. bær, дісл. berr, вірм. bok’ (‹*bos-ko-) «тс.»;
іє. *hosos «голий», можливо, споріднене з *bhā- «світити, блищати», звідки й укр. білий (Преобр. I 39; Uhlenbeck 200), або з *bhes- «стирати, знищувати, розсипати» (пор. дінд. bhásma- «попіл, зола», гр. ψιλός «голий, лисий, босий», Bern. I 77; Kretschmer KZ 31, 414; Persson Beitr. 826; Pokorny 163, 145– 146);
р. босо́й, бр. бо́сы, др. босыи, п. bosy, каш. [boesi], ч. bosý, bosatý, слц. bosý, вл. bosy, bosaty, нл. bosučni, bósy «босий, погано одягнений», полаб. bösě «босий», büösé, болг. м. бос, схв. бȏс, бȍсū, слн. bós, стсл. босъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
босака
«босоніж»
босаком
босачка́
босва́
«босота»
(зб. лайл.)
босе́м босі́-
«зовсім босий»
боси́га
«бо́сяк»
босик
«кличка пса з білими ногами»
бо́сини
«єврейське свято (Судний день, коли євреї ходять тільки в панчохах); траур у євреїв (коли вони вісім днів повинні ходити босими)»
бо́сік
«тс.»
босі́ти
«ставати босим»
бо́ска
«повія»
боско
«собака з білими лапами (до колін)»
босови́кй
«черевики, взувані на босу ногу»
босови́ло
«босяк»
босо́та
(зб. лайл.)
бо́сувати
«ходити босоніж»
бося́к
«голодранець, безпритульний»
босяка́
босяко́м
«тс.»
босякува́ти
бося́чити
босячня́
(зб.)
пра́бісь
«у взутті на босу ногу»
пра́бісьний
«босий»
пра́бос
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бо́сы | білоруська |
| бос | болгарська |
| bosy | верхньолужицька |
| bosaty | верхньолужицька |
| bok' «тс.» (‹*bos-ko-) | вірменська |
| bær | давньоанглійська |
| bar «голий» | давньоверхньонімецька |
| berr | давньоісландська |
| босыи | давньоруська |
| *hosos «голий» | індоєвропейська |
| boesi | кашубський |
| bass «тс.» | латиська |
| bãsas «босий» | литовська |
| бос | македонська |
| bosučni «босий, погано одягнений» | нижньолужицька |
| bósy «босий, погано одягнений» | нижньолужицька |
| bösě «босий» | полабська |
| büösé «босий» | полабська |
| bosy | польська |
| *bosъ | праслов’янська |
| босо́й | російська |
| бȏс | сербохорватська |
| bar «голий» | середньоверхньнімецька |
| bosý | словацька |
| bós | словенська |
| босъ | старослов’янська |
| білий | українська |
| бȍсū | українська |
| bosý | чеська |
| bosatý | чеська |
| *bhā- «світити, блищати» | ? |
| *bhes- «стирати, знищувати, розсипати» (пор. дінд. bhásma- «попіл, зола», гр. ψιλός «голий, лисий, босий», Bern. I 77; Kretschmer KZ 31, 414; Persson Beitr. 826; Pokorny 163, 145-- 146) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України