BASE — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено з німецької або французької мови через російське або польське посередництво;

н. Báse, фр. base походять від лат. basis «основа, фундамент», запозиченого з грецької мови;

гр. βάσις «хід, рух, крок, нога, підставка, основа» пов’язане з βαίνω (‹*βαν-ιω) «ходжу», спорідненим з лат. venio «приходжу», гот. qiman «приходити», нвн. kommen «тс.», дінд. gámati «іде»;

неточним є твердження (Шанский ЭСРЯ І 2, 9–10) про запозичення в давньоруську мову безпосередньо з латинської (йдеться, мабуть, про форму базес 1499);

р. бр. болг. м. схв. ба́за, п. вл. нл. baza, ч. báze, слц. слн. báza;

очевидно, запозичення з німецької мови;

нвн. Brómbeere «ожина» походить від свн. brāmber «тс.», утвореного з основ brāme «терен», спорідненої з англ. broom «рокитник», і ber «ягода» (нвн. Béere), спорідненої з гот. basi «тс.», можливо, також з сірл. base «червоний»;

запозичення з французької мови;

фр. basque «оборка» є результатом видозміни під впливом basquine «широка сукня» давнішої форми baste «оборка», яке походить від іт. basta «складка», пов’язаного з дієсловом bastir «зшивати», похідним від франк. bast «кора», *bastjan «працювати з корою», споріднених з нвн. Bast «лико», двн. дісл. bast, дангл. baest «тс.», можливо, також лат. fascia «зав’язка», сірл. base «нашийна пов’язка», іллір. βαστά «взуття»;

Думка Шанського про походження р. [ба́ска] від р. [баса́] «краса» здається сумнівною;

р. ба́ска «широка оборка на платті; [кофта в талію]»;