BARE — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. bara «калюжа, болото»;

остаточно не з’ясоване;

зіставляється (Фасмер І 122; БЕР І 32; Младенов ИОРЯС 17/4, 228–229; Krahe Glotta 22, 125) з алб. bërrák «болотистий ґрунт», гр. ßόpßopog «намул», брет. béra «текти», дінд. barburám «вода», Barbarā, Barbarī (назви річок), іллір. Barbanna (назва річки);

вважається (ЭССЯ 1, 153–155; Machek ESJČ 47) західнобалканським субстратним елементом;

виводиться (Sł. prasł. I 191; Rozwadowski Studia 28–31) від іє. *bher- «бурхливо рухатись; бризкати; кипіти»;

припускалось (Bern. I 431) походження від камас. bare «болото»;

р. [бар] «болото; глибоке місце в морі», др. бара «болото», п. [bary] (мн.) «схили гір», [barzyna] «болото», ч. [bara] «болото», [bařina] «тс.», слц. [bara] «болото, трясовина», [barina] «калюжа, трясовина, болото, струмок», вл. bara «калюжа», болг. ба́ра «стояча вода, калюжа», м. бара «калюжа», схв. бȁpa «калюжа, стояча вода», слн. bára «болото, трясовина»;