BANDE — ЕТИМОЛОГІЯ
ба́нда
запозичення з німецької мови;
н. Bánde «банда»;
походить від іт. banda «корогва, прапор загін, зграя» або від фр. bande «тс.», засвоєного через народну латинь з якоїсь германської мови (пор. гот. bandwa «прапор, знак», споріднене з дісл. benda «подавати знак», гр. φαίνω «показую», дінд. bhaḥ «світло»);
р. бр. болг. м. ба́нда, п. ч. слц. вл. нл. banda, схв. бȃнда, слн. bánda;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́ндина
«велика компанія»
бандор
«голова банди»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́нда | білоруська |
| ба́нда | болгарська |
| banda | верхньолужицька |
| banda «корогва, прапор загін, зграя» | італійська |
| ба́нда | македонська |
| banda | нижньолужицька |
| Bánde «банда» | німецька |
| banda | польська |
| ба́нда | російська |
| бȃнда | сербохорватська |
| banda | словацька |
| bánda | словенська |
| bande «тс.» | французька |
| banda | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України