BANAL — ЕТИМОЛОГІЯ
бана́льний
запозичення з французької мови;
фр. banal «звичайний, банальний», яке спочатку означало «належний сюзеренові», потім «спільний для жителів села», потім «загальний, без оригінальності», походить від франк. ban «відозва сюзерена до жителів (зокрема, для створення війська)», спорідненого з двн. ban «наказ, заборона», псл. bajali «мовити», укр. ба́яти;
р. бана́льный, бр. бана́льны, п. вл. banalny, ч. banální, слц. banálny, болг. м. бана́лен, схв. бàнāлан, слн. banálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
банальщина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бана́льны | білоруська |
| бана́лен | болгарська |
| banalny | верхньолужицька |
| ban «наказ, заборона» | давньоверхньонімецька |
| бана́лен | македонська |
| banalny | польська |
| bajali «мовити» | праслов’янська |
| бана́льный | російська |
| бàнāлан | сербохорватська |
| banálny | словацька |
| banálen | словенська |
| ба́яти | українська |
| ban «відозва сюзерена до жителів (зокрема, для створення війська)» | франкська |
| banal «звичайний, банальний» | французька |
| banální | чеська |
| означало «належний сюзеренові» | ? |
| потім «спільний для жителів села» | ? |
| потім «загальний, без оригінальності» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України