BAM — ЕТИМОЛОГІЯ
бам (вигук для передачі звучання дзвона)
спільнослов’янське звуконаслідувальне утворення, аналогічне до бом, бум, бім, бала́м (пор.);
п. ч. слц. bam, м. бамка «стукати, ударяти, бити», слн. bàm, bám;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́мкати
«бити в дзвін»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бамка «стукати, ударяти, бити» | македонська |
| bam | польська |
| bam | словацька |
| bàm | словенська |
| bám | словенська |
| bam | чеська |
| бом | ? |
| бум | ? |
| бім | ? |
| бала́м (пор.). | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України