BALD — ЕТИМОЛОГІЯ
Леопо́льд
через посередництво польської та французької мов (фр. Léopold) запозичене з німецької;
двн. Leutpald, Liutbalt (букв. «сміливий на людях») є складним словом, утвореним з іменника liuti «люди» (liut «народ»), спорідненого з гр. ἐλεύθερος «вільний (громадянин)», лит. liáudis «народ», псл. Ijudъ (‹* leud-), укр. люд, та прикметника bald «сміливий, відважний, швидкий», спорідненого з днн. bald «тс.», дангл. beald «мужній, сміливий», дісл. ballr «страшний, небезпечний», гот. balpei «сміливість»;
р. Леопо́льд, бр. Леопо́льд, п. ч. слц. Leopold, болг. Леопо́лд, слн. Leopold;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Леапо́льд | білоруська |
| Леопо́лд | болгарська |
| balpei «сміливість» | готська |
| ἐλεύθερος «вільний (громадянин)» | грецька |
| beald «мужній, сміливий» | давньоанглійська |
| Leutpald | давньоверхньонімецька |
| Liutbalt (букв. «сміливий на людях») | давньоверхньонімецька |
| liuti «люди» (liut «народ») | давньоверхньонімецька |
| liut | давньоверхньонімецька |
| liut | давньоверхньонімецька |
| ballr «страшний, небезпечний» | давньоісландська |
| bald «тс.» | давньонижньонімецька |
| liáudis «народ» | литовська |
| Leopold | польська |
| ljudъ (‹* leud-) | праслов’янська |
| *leud- | праслов’янська |
| Леопо́льд | російська |
| Leopold | словацька |
| Leopold | словенська |
| люд | українська |
| Léopold | французька |
| Léopold | французька |
| Léopold | французька |
| Leopold | чеська |
| bald «сміливий, відважний, швидкий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України