BAH — ЕТИМОЛОГІЯ
багно́ «болото, драговина, мочар; (бот.) Ledum palustre L.»
псл. bagno, bagъno, безпосередньо споріднене з *bagti «бажати» (первісно «пектись, горіти», далі «терпіти спрагу»), bagrъ «багровий, темно-червоний» (назва стосувалась первісно торф’яних боліт, придатних на паливо, або боліт рудого кольору) (Коломієць УМЛШ 1967/6, 14–15; Филин Образ, яз. 207; Происх. яз. 519–521; Brückner 11; Младенов РФВ 68, 377; Pokorny 161);
менш переконливі зближення з двн. bah «струмок», дісл. bekkr «тс.», ірл. bual (‹*bhoglā) «вода» (Трубачев С.-луж. сб. 159–160; Фасмер I 102; ЭССЯ 1, 125–127; Sł. prasł. I 177–178; Mikkola BB 21, 218; Bern. I 38; Torp 257), з гол. bagger «намул» (Sławski І 25; Schuster-Šewc Probeheft 18; van Wijk JF 24, 231), з лит. bojus «трясовина» (Buga RR I 433) із лат. stāgnum «багно» (Machek ESJČ 42);
р. [багно́], бр. ба́гна, п. нл. bagno, ч. слц. bahno, вл. bahno, bahmo, полаб. bognö;
Фонетичні та словотвірні варіанти
багенник
«багно»
(бот.)
багни́на́
«мокре місце, млака»
багни́стий
багни́ти
«бруднити»
багни́ще
багні́ти
«робитися болотистим»
багнови́ця
«болотисте місце»
багно́вище
багнува́тии
багну́лька
«Udora accidentalis»
багню́к
«гриб з роду Boletus; багно, Ledum palustre L. Mak»
багню́ка
багня́вий
багня́к
«торф Я; вид гриба ВеБ»
багня́чка
«тс.»
багон
«багно»
(бот.)
багоник
баго́нка
«калюжа»
ба́гонний
баго́нник
багу́н
«тс.»
розбагни́тися
«зробитися брудним»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́гна | білоруська |
| bahno | верхньолужицька |
| bahmo | верхньолужицька |
| bagger «намул» | голландська |
| bah «струмок» | давньоверхньонімецька |
| bekkr «тс.» | давньоісландська |
| bual «вода» (‹*bhoglā)(Трубачев С.-луж. сб. 159--160; Фасмер I 102; ЭССЯ 1, 125--127; Sł. prasł. I 177--178; Mikkola BB 21, 218; Bern. I 38; Torp 257) | ірландська |
| stāgnum «багно» | латинська |
| bojus «трясовина» | литовська |
| bagno | нижньолужицька |
| bognö | полабська |
| bagno | польська |
| bagno | праслов’янська |
| багно́ | російська |
| bahno | словацька |
| bahno | чеська |
| bagъno | ? |
| *bagti «бажати» (первісно «пектись, горіти», далі «терпіти спрагу») | ? |
| bagrъ «багровий, темно-червоний» (назва стосувалась первісно торф’яних боліт, придатних на паливо, або боліт рудого кольору) | ? |
бік
остаточно не з’ясоване;
висловлювалось необґрунтоване припущення (Hirt РВrВ 23, 331) про праслов’янське запозичення з германських мов;
менш переконливе зіставлення з лат. baculum «палка», гр. βάκτρον «жезл», дірл. bacc «гак» (через значення «ребро») (БЕР І 64; Bern. І 68; Walde–Hofm. I 92; Zupitza KZ 36, 234);
можливо, споріднене з дісл. bak «спина», дангл. bаес, двн. bah, англ. back «тс.» (Младенов 40; Machek ESJČ 60);
псл. bokъ;
р. бр. болг. діал. м. бок, др. бокъ, п. ч. слц. вл. нл. bok, схв. бôк, слн. bòk, стсл. бокъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бачи́ти
«збочувати; дивитися вбік»
бачи́тися
«скоса дивитися»
бічни́й
бо́ка
«боком»
бока́нь
«бокастий»
бокаса́
«тс.»
бока́стий
бока́тий
боківня́
«судак малої довжини; 500 штук укладеної риби»
бокове́нька
(на боковеньку «спати»)
боко́вня
«бокові стінки ткацького верстата»
бокува́ти
«сидіти боком; уникати зустрічі»
бо́цій
«білобокий віл»
бо́ця
«тс.»
бочане́ць
«житель протилежного берега річки»
боча́нин
«тс.»
боча́стий
«товстобокий»
бочи́стий
«тс.»
бочуля
«білобока або пузата корова»
вибо́чувати
«виводити боки в горшку»
збіч
«схил»
збо́ку
збочи́стий
«схилистий»
збочи́ти
«ухилитися»
збочи́тися
«лягти набік»
збо́ччя
«схили»
(зб.)
на́бік
набо́куватий
«нахилений»
нау́бочі
нау́бочу
нау́збіч
«тс.»
о́бік
о́біч
о́бок
«поблизу»
о́боч
«схил, об’їзд»
обо́ча
«збоку, вбік»
о́бочень
«боковий вітер»
обо́чина
по́бачень
«бокова смуга в шлеї»
по́бік
по́біч
побі́чка
«печінка риби»
побі́чний
побічни́ця
«бокова дошка колиски, бокова планка стола»
побо́чина
«бокова стіна»
при́бік
«прибудова»
прибі́чник
спри́бока
«збоку»
су́біч
«обіч, поруч»
убі́к
у́біч
«бік; косогір»
убі́чнистий
«з крутими схилами»
у́боч
«бокове місце»
уза́боч
«збоку»
у́збіч
«схил»
у́збі́ч
«тс.»
узбі́чний
«розташований по боках»
узбі́ччя
узбо́чина
«обочина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| back «тс.» | англійська |
| бок | білоруська |
| бок | болгарська |
| bok | верхньолужицька |
| βάκτρον «жезл» | грецька |
| bаес | давньоанглійська |
| bah | давньоверхньонімецька |
| bacc «гак» (через значення «ребро») | давньоірландська |
| bak «спина» | давньоісландська |
| бокъ | давньоруська |
| baculum «палка» | латинська |
| бок | македонська |
| bok | нижньолужицька |
| bok | польська |
| bokъ | праслов’янська |
| бок | російська |
| бôк | сербохорватська |
| bok | словацька |
| bòk | словенська |
| бокъ | старослов’янська |
| bok | чеська |
| бок | ? |
набаки́р
запозичення з польської мови;
п. na bakier «набакир» утворене з прийменника na і складної запозиченої основи bakier, яка походить від нім. back kehren (плотарська команда) «назад повертати» (фактично «наліво», бо лівий борт був у стернового за спиною), що складається з прислівника back «назад», пов’язаного з двн. bah «спина», дісл. bak, дангл. bæc, англ. back «тс.», і дієслова kehren «повертати», від якого походить і укр. керува́ти;
р. набекре́нь, бр. набакі́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти
набе́кир
набекре́нь
перебаки́ритися
«перегнутися, перехилитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| back «тс.» | англійська |
| набакі́р | білоруська |
| bæc | давньоанглійська |
| bah «спина» | давньоверхньонімецька |
| bak | давньоісландська |
| back kehren «назад повертати» (плотарська команда)(фактично «наліво», бо лівий борт був у стернового за спиною) | німецька |
| back «назад» | німецька |
| kehren «повертати» | німецька |
| na bakier «набакир» | польська |
| na | польська |
| bakier | польська |
| na | польська |
| набекре́нь | російська |
| керува́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України