BACK — ЕТИМОЛОГІЯ
бак «посуд для рідини»
запозичення з французької, німецької або голландської мови;
фр. bac «чан, бак» походить від нар.-лат. baccus, запозиченого з галльської мови;
гол. bak «резервуар, таз», н. Back «глибока дерев’яна миска», англ. back «посуд, чан» походять від нар.-лат. bacca «посуд для води», спорідненого з лат. baccus;
р. бр. бак «тс.», болг. м. ба́ка «металевий посуд для їжі, корму», схв. бȁквица «дерев’яний посуд для води»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| back «посуд, чан» | англійська |
| бак «тс.» | білоруська |
| ба́ка «металевий посуд для їжі, корму» | болгарська |
| bak «резервуар, таз» | голландська |
| baccus | латинська |
| ба́ка «металевий посуд для їжі, корму» | македонська |
| baccus | народнолатинська |
| bacca «посуд для води» | народнолатинська |
| Back «глибока дерев’яна миска» | німецька |
| бак «тс.» | російська |
| бȁквица «дерев’яний посуд для води» | сербохорватська |
| bac «чан, бак» | французька |
бек «захисник» (спорт.)
запозичення з англійської мови;
англ. back «захисник» є результатом видозміни значення back «задній», спорідненого з псл. bokъ, укр. бік;
р. бр. болг. м. бек, п. слц. bek, ч. bek, back, схв. бȅк, слн. bék;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| back «захисник» | англійська |
| бек | білоруська |
| бек | болгарська |
| бек | македонська |
| bek | польська |
| bokъ | праслов’янська |
| бек | російська |
| бȅк | сербохорватська |
| bek | словацька |
| bék | словенська |
| бік | українська |
| bek | чеська |
| back | чеська |
| back «задній» | ? |
бік
висловлювалось необґрунтоване припущення (Hirt РВrВ 23, 331) про праслов’янське запозичення з германських мов;
менш переконливе зіставлення з лат. baculum «палка», гр. βάκτρον «жезл», дірл. bacc «гак» (через значення «ребро») (БЕР І 64; Bern. І 68; Walde–Hofm. I 92; Zupitza KZ 36, 234);
псл. bokъ;
остаточно не з’ясоване;
можливо, споріднене з дісл. bak «спина», дангл. bаес, двн. bah, англ. back «тс.» (Младенов 40; Machek ESJČ 60);
р. бр. болг. діал. м. бок, др. бокъ, п. ч. слц. вл. нл. bok, схв. бôк, слн. bòk, стсл. бокъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бачи́ти
«збочувати; дивитися вбік»
бачи́тися
«скоса дивитися»
бічни́й
бо́ка
«боком»
бока́нь
«бокастий»
бокаса́
«тс.»
бока́стий
бока́тий
боківня́
«судак малої довжини; 500 штук укладеної риби»
бокове́нька
(на боковеньку «спати»)
боко́вня
«бокові стінки ткацького верстата»
бокува́ти
«сидіти боком; уникати зустрічі»
бо́цій
«білобокий віл»
бо́ця
«тс.»
бочане́ць
«житель протилежного берега річки»
боча́нин
«тс.»
боча́стий
«товстобокий»
бочи́стий
«тс.»
бочуля
«білобока або пузата корова»
вибо́чувати
«виводити боки в горшку»
збіч
«схил»
збо́ку
збочи́стий
«схилистий»
збочи́ти
«ухилитися»
збочи́тися
«лягти набік»
збо́ччя
«схили»
(зб.)
на́бік
набо́куватий
«нахилений»
нау́бочі
нау́бочу
нау́збіч
«тс.»
о́бік
о́біч
о́бок
«поблизу»
о́боч
«схил, об’їзд»
обо́ча
«збоку, вбік»
о́бочень
«боковий вітер»
обо́чина
по́бачень
«бокова смуга в шлеї»
по́бік
по́біч
побі́чка
«печінка риби»
побі́чний
побічни́ця
«бокова дошка колиски, бокова планка стола»
побо́чина
«бокова стіна»
при́бік
«прибудова»
прибі́чник
спри́бока
«збоку»
су́біч
«обіч, поруч»
убі́к
у́біч
«бік; косогір»
убі́чнистий
«з крутими схилами»
у́боч
«бокове місце»
уза́боч
«збоку»
у́збіч
«схил»
у́збі́ч
«тс.»
узбі́чний
«розташований по боках»
узбі́ччя
узбо́чина
«обочина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| back «тс.» | англійська |
| бок | білоруська |
| бок | болгарська |
| bok | верхньолужицька |
| βάκτρον «жезл» | грецька |
| bаес | давньоанглійська |
| bah | давньоверхньонімецька |
| bacc «гак» (через значення «ребро») | давньоірландська |
| bak «спина» | давньоісландська |
| бокъ | давньоруська |
| baculum «палка» | латинська |
| бок | македонська |
| bok | нижньолужицька |
| bok | польська |
| bokъ | праслов’янська |
| бок | російська |
| бôк | сербохорватська |
| bok | словацька |
| bòk | словенська |
| бокъ | старослов’янська |
| bok | чеська |
| бок | ? |
набаки́р
запозичення з польської мови;
п. na bakier «набакир» утворене з прийменника na і складної запозиченої основи bakier, яка походить від нім. back kehren (плотарська команда) «назад повертати» (фактично «наліво», бо лівий борт був у стернового за спиною), що складається з прислівника back «назад», пов’язаного з двн. bah «спина», дісл. bak, дангл. bæc, англ. back «тс.», і дієслова kehren «повертати», від якого походить і укр. керува́ти;
р. набекре́нь, бр. набакі́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти
набе́кир
набекре́нь
перебаки́ритися
«перегнутися, перехилитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| back «тс.» | англійська |
| набакі́р | білоруська |
| bæc | давньоанглійська |
| bah «спина» | давньоверхньонімецька |
| bak | давньоісландська |
| back kehren «назад повертати» (плотарська команда)(фактично «наліво», бо лівий борт був у стернового за спиною) | німецька |
| back «назад» | німецька |
| kehren «повертати» | німецька |
| na bakier «набакир» | польська |
| na | польська |
| bakier | польська |
| na | польська |
| набекре́нь | російська |
| керува́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України