AZ — ЕТИМОЛОГІЯ
за (прийменник)
псл. za, za;
очевидно, споріднене з лит. [ažù (‹*ažúo), až] «за», лтс. [az] «за, по той бік», [âz, aiz-] «тс.»;
іє. *g’ho-«ззаду; потім». Шанский ЭСРЯ II 6, 3;
Фасмер II 69;
Преобр. I 239;
Brückner 642;
ESSJ SI. gr. I 283–294;
Trautmann 336;
Fraenkel 28;
Эндзелин ЛП I 10–11;
Pokorny 451–452;
р. бр. др. болг. м. схв. за, за-, п. ч. слц. вл. нл. слн. za, za-, стсл. за, за-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за
(префікс)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
за | білоруська |
за | болгарська |
za | верхньолужицька |
za- | верхньолужицька |
за | давньоруська |
*g'ho- «ззаду; | індоєвропейська |
az «за, по той бік» | латиська |
âz «тс.» | латиська |
aiz- «тс.» | латиська |
ažù «за» (‹*ažúo), až] | литовська |
*ažúo | литовська |
až | литовська |
за | македонська |
za | нижньолужицька |
za- | нижньолужицька |
za | польська |
za- | польська |
za | праслов’янська |
za | праслов’янська |
за | російська |
за | сербохорватська |
за- | сербохорватська |
za | словацька |
za- | словацька |
za | словенська |
za- | словенська |
за | старослов’янська |
за- | старослов’янська |
za | чеська |
za- | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України