ASK — ЕТИМОЛОГІЯ

іська́ти «шукати паразитів у голові»

псл. iskati «шукати»;
споріднене з лит. ieškóti «тс.», лтс. iskât «ськати», дінд. icchati «шукає, бажає», ав. isaiti «тс.», двн. eiscôn «шукати, питати, вимагати», дангл. āscian «питати», англ. ask «тс.», вірм. aic «дослідження»;
р. искать, бр. [іска́ць], др. искати «шукати, питати, домагатися», п. iskać «перешукувати; ськати», ч. viskati «ськати», ст. jískati «шукати», слц. iskať «ськати», болг. и́скам «хочу; прошу; люблю», м. [иска] «хоче», схв. скати «просити; [шукати]», слн. iskáti «шукати», стсл. искати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́зиск
визи́скувати
визи́скувач
зиск
зиска́ти «придбати, добути, виграти»
зиско́вний
зиськ
зиська́ти «тс.; розшукати»
иська́ти «шукати»
оби́ськовати «ськати»
ськати «шукати паразитів у голові; [шукати]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
isaiti «тс.» авестійська
ask «тс.» англійська
іска́ць білоруська
и́скам «хочу; прошу; люблю» болгарська
aic «дослідження» вірменська
āscian «питати» давньоанглійська
eiscôn «шукати, питати, вимагати» давньоверхньонімецька
icchati «шукає, бажає» давньоіндійська
искати «шукати, питати, домагатися» давньоруська
iẽskât «ськати» латиська
ieškóti «тс.» литовська
иска «хоче» македонська
iskać «перешукувати; ськати» польська
iskati «шукати» праслов’янська
искать російська
ùскати «просити; [шукати]» сербохорватська
iskať «ськати» словацька
iskáti «шукати» словенська
искати «тс.» старослов’янська
viskati «ськати» чеська
jískati «шукати» чеська

я́сен «Fraxinus L.» (бот.)

псл. (j)asenъ/ь, osenъ/ь, [*(j)asьnъ/ь];
іє. *ōs-/ŏs- «різкий, яскравий, ясний» із розширенням -і- у прямих відмінках і -en- у непрямих, яке у слов’ян проникло в усю парадигму;
споріднене з лит. úosis «ясен», лтс. osis (фонет. uôsis), прус. woasis (‹ *ōsi-) «тс.», лат. ornus (‹ *ōs-en-os) «порода ясена», кімр. onnen (‹ *os-nā) «ясен», з апофонією кореневого голосного та іншим суфіксом: дісл. askr, двн. ask, н. Esche «тс.», алб. ah (‹ *aska-) «бук», вірм. haс̣i «ясен», гр. -ωίς (‹ ōσι-) в ἀχερωίς «біла тополя»;
розглядається також (Machek ESJČ 217; Jm. rostl. 180; Skok I 759) як слово праєвропейського походження;
р. бр. я́сень (бот.) «ясен», др. ясьнъ «ясен», п. jesion, [jasion, jasień], ст. jasiеn, jеsiеn, jеsień, ч. jasan, [jesen, jeseň, jasen, jaseň], слц. jaseň, вл. нл. jaseń, полаб. josin (чол. р.) (‹ *jasenь), болг. я́сен, о́cен, м. jасен, схв. jа̏се̑н, слн. jȇsen, [jásen];
Фонетичні та словотвірні варіанти

ясеневаті «Fraxineae»
ясене́ць «ясенець, Dictamnus L. РУС, ВеБ, Mak; [зубниця, Dentaria L.; золототисячник, Centaurium Hill.] Mak» (бот.)
ясени́на
ясениско «ясен звичайний, Fraxinus excelsior L.» (згруб.)
ясенище «тс.» (згруб.)
ясенчук «молодий ясен»
я́сень «ясен; [білий, ясенець білий, Dictamnus albus L. Mak]»
ясінець «ясенець білий, Dictamnus albus L.»
ясі́нниця «синя стягівка, Catocala fraxini» (ент.)
я́сінь «ясен»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ah «бук» (‹ *aska-) албанська
*aska- албанська
я́сень «ясен» (бот.) білоруська
я́сен болгарська
о́cен болгарська
jaseń верхньолужицька
haс̣i «ясен» вірменська
ἀχερωίς «біла тополя» грецька
-ωίς «біла тополя» грецька
ōσι- грецька
ask давньоверхньонімецька
askr давньоісландська
ясьнъ «ясен» давньоруська
*ōs-/ŏs- «різкий, яскравий, ясний» індоєвропейська
onnen «ясен» (‹ *os-nā) кімрська
*os-nā кімрська
ornus «порода ясена» (‹ *ōs-en-os) латинська
*ōs-en-os латинська
osis (фонет. uôsis) латиська
uôsis латиська
úosis «ясен» литовська
jасен македонська
jaseń нижньолужицька
Esche «тс.» німецька
josin (чол. р.)(‹ *jasenь) полабська
jesion польська
jasion польська
jasień польська
jasiеn (ст.) польська
jеsiеn (ст.) польська
jеsień (ст.) польська
(j)asenъ/ь праслов’янська
*(j)asьnъ/ь праслов’янська
osenъ/ь праслов’янська
woasis «тс.» (‹ *ōsi-) прусська
*ōsi- прусська
я́сень «ясен» (бот.) російська
jа̏се̑н сербохорватська
jaseň словацька
jȇsen словенська
jásen словенська
jasan чеська
jesen чеська
jeseň чеська
jasen чеська
jaseň чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України