ARNICA — ЕТИМОЛОГІЯ
а́рніка «Arnica montana L.» (бот.)
запозичення з новолатинської мови (діалектні форми, очевидно, з румунської, пор. Кравчук ВЯ 1968/4, 120);
нлат. arnica етимологічно неясне;
непереконливим видається пов’язання з гр. πταρμική «рослина, що спонукає до чхання», похідним від πτἀρνυμαι «чхаю», πτάρω, *πταίρω «тс.» (SW І 59);
р. болг. а́рника, п. слц. arnika, ч. arnika, arnyka, слн. árnika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
а́рлік
арника
«тс.»
а́рнік
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| а́рника | болгарська |
| πταρμική «рослина, що спонукає до чхання» | грецька |
| arnica | новолатинська |
| arnika | польська |
| а́рника | російська |
| arnika | словацька |
| árnika | словенська |
| arnika | чеська |
| arnyka | чеська |
| πτἀρνυμαι «чхаю» | ? |
| πτάρω | ? |
| *πταίρω «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України