ARMILLA — ЕТИМОЛОГІЯ
а́рмев «віл з червоними і білими смугами»
неясне;
можливо, давнє запозичення з східнороманських говорів;
пор. аром. armă «оздоба, прикраса», що походить від лат. arma «зброя», рум. arm «стегно задньої ноги», пов’язане з лат. armus «рука, лопатка, передня нога» (пор. укр. коза́ бе́дра «ряба, з плямами на бедрах»), armilla «браслет, обруч»;
виводиться також (Кравчук Карп. диал. и оном. 119–124; ВЯ 1968/4, 120) від назви перістих птахів [армелик (армілок, армілка)] «щиголь, зяблик»;
кінцеве в замість л у а́рмев – результат діалектної фонетичної зміни;
Фонетичні та словотвірні варіанти
армели́стий
«перістий (віл)»
армі́ла
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| armă «оздоба, прикраса» | аромунський |
| arma «зброя» | латинська |
| armus «рука, лопатка, передня нога» (пор. укр. коза́ бе́дра «ряба, з плямами на бедрах») | латинська |
| arm «стегно задньої ноги» | румунська |
| armă «оздоба, прикраса» | ? |
| armilla «браслет, обруч» | ? |
| армелик «щиголь, зяблик» (армілок, армілка)] | ? |
| а́рмев | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України