ARIUS — ЕТИМОЛОГІЯ
А́рій
запозичення з грецької мови;
гр. Ἄρειος «Ареїв, присвяченні Ареєві (богові війни в давніх греків)» звідки також «військовий, бойовий» походить від Ἄρης «бог війни», спорідненого з гр. ἀρή «біда, нещастя загибель», походження якого не з’ясовано;
виводиться також (Петровский 56) від гебр. ᾿ariē (᾿arī) «лев»;
р. А́рий, п. Ariusz, ч. Arius, болг. А́ри, схв. Ȃрије стсл. арии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
А́рий
(1400)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| А́ри | болгарська |
| 'ariē «лев» (᾿arī) | гебрайська |
| Ἄρειος «Ареїв, присвяченні Ареєві (богові війни в давніх греків)» | грецька |
| ἀρή «біда, нещастя загибель» | грецька |
| Ariusz | польська |
| А́рий | російська |
| Ȃрије | сербохорватська |
| Arius | чеська |
| також «військовий, бойовий» | ? |
| Ἄρης «бог війни» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України