ARCH — ЕТИМОЛОГІЯ

а́ркуш

запозичення з польської мови;
п. arkusz «будь-яка розпростерта маса (бляхи, вати, паперу) певної міри» походить від лат. arcus «дуга; лук; арка»;
значення «одиниця виміру, папір» розвинулось через значення «зігнутий папір, сувій», можливо, від вигляду паперу, що сушиться, або під впливом німецької мови, в якій Bogen означає «лук» і «аркуш паперу» (Булаховський Нариси 128);
похідне аркуша́т утворено на українському ґрунті;
р. [арку́ш], бр. а́ркуш, ст. аркушъ (1557), ч. arch, ст. ark, слц. hárok, схв. ȁрак, àрак;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аркуша́т
аркушъ (1570)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
а́ркуш білоруська
arcus «дуга; лук; арка» латинська
arkusz «будь-яка розпростерта маса (бляхи, вати, паперу) певної міри» польська
ȁрак сербохорватська
hárok словацька
àрак українська
arch чеська
значення «одиниця виміру, папір» ?
значення «зігнутий папір, сувій» ?
означає «лук» ?
і «аркуш паперу» ?
аркуша́т ?
арку́ш ?
аркушъ (1557) ?
ark ?

арх «пересохла зрошувана земля» (?)

в інших слов’янських мовах не засвідчене;
очевидно, запозичення з кримсько-татарської мови;
крим-тат. arch «річка», аз. арх «канава, арик» відповідають тур. ark «арик», кирг. каз. тат. арык «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
арх «канава, арик» азербайджанська
арык «тс.» казахська
арык «тс.» киргизька
арык «тс.» татарська
ark «арик» турецька
arch «річка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України