APLOMB — ЕТИМОЛОГІЯ
апло́мб
запозичення з французької мови;
фр. aplomb «самовпевненість; рівновага; вертикальне положення» утворене на основі прийменника à «до, при, під», що походить від лат. ad «тс.», та іменника plomb «свинець, висок (прилад для визначення вертикальної лінії)»;
р. бр. болг. апло́мб, п. ч. слц. aplomb, слн. aplómb;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| апло́мб | білоруська |
| апло́мб | болгарська |
| ad «тс.» | латинська |
| aplomb | польська |
| апло́мб | російська |
| aplomb | словацька |
| aplómb | словенська |
| aplomb «самовпевненість; рівновага; вертикальне положення» | французька |
| aplomb | чеська |
| à «до, при, під» | ? |
| plomb «свинець, висок (прилад для визначення вертикальної лінії)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України