AMEN — ЕТИМОЛОГІЯ
амі́нь
через старослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. ἀμήν походить від гебр. āmén «дійсно, хай буде так»;
р. ами́нь, бр. амі́н, др. а́минъ, а́минь, п. ч. слц. нл. amen, вл. amen, hamjeń, болг. ами́н, м. амин, схв. амен, амин, слн. ámen, стсл. аминь, аминъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ами́нь
амін
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| амі́н | білоруська |
| ами́н | болгарська |
| amen | верхньолужицька |
| hamjeń | верхньолужицька |
| āmén «дійсно, хай буде так» | гебрайська |
| ἀμήν | грецька |
| а́минъ | давньоруська |
| амин | македонська |
| amen | нижньолужицька |
| amen | польська |
| ами́нь | російська |
| амен | сербохорватська |
| amen | словацька |
| ámen | словенська |
| а́минь | українська |
| амин | українська |
| аминъ | українська |
| amen | чеська |
| аминь | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України