AMBO — ЕТИМОЛОГІЯ
а́мба «баста, кінець» (виг.)
запозичено з італійської мови через посередництво російської, де ненаголошене о перейшло в а;
іт. ambo «обидва; два номери в лотереї, що дають право на виграш» походить з лат. ambō «обидва», спорідненого з лит. abù, псл. oba, укр. [оба́];
р. бр. а́мба;
Фонетичні та словотвірні варіанти
га́мба
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| а́мба | білоруська |
| ambo «обидва; два номери в лотереї, що дають право на виграш» | італійська |
| ambō «обидва» | латинська |
| abù | литовська |
| oba | праслов’янська |
| а́мба | російська |
| оба́ | українська |
| о | ? |
| а | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України