ALARM — ЕТИМОЛОГІЯ
аля́рм «тривога» (заст.)
запозичено з французької або німецької мови через посередництво польської;
нім. Alárm «тривога», фр. alarme «тс.» походять від іт. all’arme «до зброї»;
р. заст. м. ала́рм, п. ч. слц. вл. alarm, болг. ала́рма, схв. àларм, слн. alárm;
Фонетичні та словотвірні варіанти
альо́р
«тс.»
аля́р
«крик, шум»
алярмі́ст
«схильний до паніки»
алярмува́ти
«підіймати тривогу»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ала́рма | болгарська |
| alarm | верхньолужицька |
| all'arme «до зброї» | італійська |
| ала́рм | македонська |
| Alárm «тривога» | німецька |
| alarm | польська |
| ала́рм | російська |
| àларм | сербохорватська |
| alarm | словацька |
| alárm | словенська |
| alarme «тс.» | французька |
| alarm | чеська |
| ала́рм | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України