AFFE — ЕТИМОЛОГІЯ
а́фина «чорниці, Vaccinium myrtillus L.» (бот.)
запозичення з румунської мови;
рум. áfină «тс.» етимологічно неясне;
зіставлялося (Crânjală 198) з н. Affenbeere (бот.) «водянка, Empetrum nigrum L.», букв. «мавп’яча ягода», назва якої складається з іменників Affe «мавпа» та Béere «ягода»;
виводилось (Tiktin 27; Machek Jm. rostl. 179) від уг. áfonya «чорниці», яке більшістю дослідників, навпаки, виводиться з румунської мови;
пов’язувалось також (Puşcariu Dacoromania, Cluj, VII, 103–105) з лат. acinus «ягода»;
п. afyпа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
а́фини
а́финник
афиня́к
афиня́нка
га́фини
я́фини
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
acinus «ягода» | латинська |
Affenbeere «водянка, Empetrum nigrum L.» (бот.) | німецька |
afyпа | польська |
áfină «тс.» | румунська |
áfonya «чорниці» | угорська |
Affe «мавпа» | ? |
Béere «ягода» | ? |
ма́впа
ф у формі малфа, поширеній на Закарпатті і в галицьких говорах, міг виникнути під впливом говорів німецьких колоністів;
звук в в укр. ма́впа з’явився, можливо, за аналогією до слів вовк, жо́втий і под;
спільного слова на означення мавпи в індоєвропейських мовах немає;
герм. apan неясного походження, можливо, давнє запозичення з слов’янських або кельтських мов (пор. др. опица, ч. opice, пкельт. abránas (ἀβράνας) «мавпа»);
н. Máulaffe «мавпа» складається з основ іменників Maul «паща» (свн. mūl(е), двн. mula), спорідненого з дісл. mыБb дфриз. mula, дат. шв. mule, гот. *mūlō- «тс.», гр. μύλλω «стискати губи», норв. smaul(e) «рот», лтс. smaule «паща», і Affe «мавпа» (свн. affe, двн. affo), спорідненого з дісл. арі, дангл. ара, англ. аре «тс.»;
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
бр. ма́лпа, п. małpa, [małupa], ст. maułpa, слц. [nalpa];
Фонетичні та словотвірні варіанти
мавпеня́
мавпі́й
«мавпа-самець»
мавпува́ти
мавпя́тник
«приміщення для мавп»
ма́впячий
ма́лпа
малпува́ти
ма́лфа
«мавпа»
мо́лфа
на́впа
на́лпа
на́лфа
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
аре «тс.» | англійська |
ма́лпа | білоруська |
apan | германські |
*mūlō- «тс.» | готська |
ἀβράνας | грецька |
μύλλω «стискати губи» | грецька |
ара | давньоанглійська |
mula | давньоверхньонімецька |
affo | давньоверхньонімецька |
mūli | давньоісландська |
арі | давньоісландська |
опица | давньоруська |
mūla | давньофризька |
mule | датська |
smaule «паща» | латиська |
Máulaffe «мавпа» | німецька |
Maul «паща» (свн. mūl(е) | німецька |
Affe «мавпа» (свн. affe, двн. affo) | німецька |
smaul(e) «рот» | норвезька |
abránas | пехлевійська |
małpa | польська |
małupa | польська |
maułpa | прагерманська |
mūl(е) | середньоверхньнімецька |
affe | середньоверхньнімецька |
nalpa | словацька |
малфа | українська |
ма́впа | українська |
вовк | українська |
жо́втий | українська |
opice | чеська |
mule | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України