AFFAIRE — ЕТИМОЛОГІЯ
афе́ра
запозичення з французької мови;
фр. affaire «справа, афера» утворене з префікса а-, що походить від лат. ad- «до-, при-», і дієслова faire «робити», що зводиться до лат. facere «тс.»;
р. болг. схв. афе́ра, бр. афёра, п. вл. afera, ч. слц. aféra, м. афера, слн. afêra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
афери́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| афёра | білоруська |
| афе́ра | болгарська |
| afera | верхньолужицька |
| ad- «до-, при-» | латинська |
| facere «тс.» | латинська |
| афера | македонська |
| afera | польська |
| афе́ра | російська |
| афе́ра | сербохорватська |
| aféra | словацька |
| afêra | словенська |
| affaire «справа, афера» | французька |
| aféra | чеська |
| а- | ? |
| faire «робити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України