ACCENT — ЕТИМОЛОГІЯ

акце́нт

запозичення з французької мови;
фр. accent «наголос» пов’язане з лат. accentus «тс.», утвореним з префікса ad- (›ас-) «до-, при-» і іменникової основи cantus «спів, звуки», похідної від дієслова саrеrе «співати, звучати»;
лат. accentus є калькою гр. προσψδία «наголос», утвореного з префікса προσ«до-, при-» і основи ἄδω (ἄείδω) «співаю»;
р. болг. м. акце́нт, бр. акцэ́нт, п. ч. слц. вл. akcent, схв. àкцен(а)т, слн. akcènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

акцентуа́ція
акцентува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
акцэ́нт білоруська
акце́нт болгарська
akcent верхньолужицька
προσψδία «наголос» грецька
accentus «тс.» латинська
accentus латинська
акце́нт македонська
akcent польська
акце́нт російська
àкцен (а)т сербохорватська
akcent словацька
akcènt словенська
accent «наголос» французька
akcent чеська
ad- «до-, при-» (›ас-) ?
cantus «спів, звуки» ?
саrеrе «співати, звучати» ?
προσ «до-, при-» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України