ЭТАП — ЕТИМОЛОГІЯ
ета́п
запозичення з французької мови;
фр. étape «етап, перехід; місце зупинки, продовольчий пункт на шляху пересування військ» розвинулося з фр. ст. estople (estaple) (1280) «склад», яке походить від снідерл. stāpel «підпора, жердина; фундамент; купа (товарів); склад»;
р. бр. эта́п, п. etap, заст. etapa, ч. слц. вл. etapa, болг. ета́п, м. eтáпa, схв. eтàпa, слн. etápa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ета́пник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| эта́п | білоруська |
| ета́п | болгарська |
| etapa | верхньолужицька |
| eтáпa | македонська |
| etap | польська |
| эта́п | російська |
| eтàпa | сербохорватська |
| stāpel «підпора, жердина; фундамент; купа (товарів); склад» | середньонідерландська |
| etapa | словацька |
| etápa | словенська |
| étape «етап, перехід; місце зупинки, продовольчий пункт на шляху пересування військ» | французька |
| estople «склад» (estaple)(1280) | французька |
| etapa | чеська |
| estople «склад» (estaple)(1280) | ? |
| etapa | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України