ШНЫРЯТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ни́шпо́рити
очевидно, пов’язане з [ни́шпори] «вечірня пора», [не́шпори] «тс.», [не́шпор] «вечір», [не́шпір] «сутінки»;
первісне значення – «щось шукати у вечірню пору (у сутінках, у потемках)»;
сумнівне зіставлення (Shevelov Hist. phonol. 744) з р. шныря́ть «шастати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ни́чпорити
«нишпорити»
ни́шпірка
«людина, яка вміє добре шукати»
ни́шпорка
«схованка»
шни́порити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шныря́ть «шастати» | російська |
| ни́шпори «вечірня пора» | українська |
| не́шпори «тс.» | українська |
| не́шпор «вечір» | українська |
| не́шпір «сутінки» | українська |
шни́рити «шугати»
очевидно, образно-ономатопеїчне утворення;
пор. н. schnurren «дзижчати, густи; мурчати (про кішку)» (‹ свн. snurren «тс.»);
р. шныря́ть зближується з ныря́ть (Фасмер–Трубачев IV 462–463);
пов’язання російського слова з р. снова́ть (Потебня РФВ 4, 207), дісл. snoðra, snuðra «нюхати» (Грот Фил. раз. І 468), з н. schnurren (Горяев 424; Грот, там же) непереконливі;
р. шны́рить «поквапливо ходити, рухатися в різних напрямках; сновигати», шныря́ть «тс.; [штовхати]», бр. шны́рыць «нишпорити; шастати, никати», п. [sznyrzyć] «нишпорити; шукати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шниря́ти
«розмишляти, розшукувати; поспішати, відлітати»
шни́ти
«поспішати, відлітати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шны́рыць «нишпорити; шастати, никати» | білоруська |
| snoðra | давньоісландська |
| snuðra «нюхати» | давньоісландська |
| schnurren «дзижчати, густи; мурчати (про кішку)» (‹ свн. snurren «тс.») | німецька |
| schnurren | німецька |
| sznyrzyć «нишпорити; шукати» | польська |
| шныря́ть | російська |
| ныря́ть | російська |
| снова́ть | російська |
| шны́рить «поквапливо ходити, рухатися в різних напрямках; сновигати» | російська |
| шныря́ть «тс.; [штовхати]» | російська |
| snurren «тс.» | середньоверхньнімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України