ЧУВ'ЯК — ЕТИМОЛОГІЯ
чув'я́к «шкіряні туфлі з м’якою підошвою без підборів (переважно в народів Кавказу і Криму)» (мн. чув’я́ки)
запозичене з адигейських мов (можливо, через тюркське посередництво), пор. каб. вакъэ (‹ *жъу̑акъэ ‹ *дзу̑акъэ ‹ *цу̑акъэ) «черевик; туфля», адиг. цу̑акъэ «туфля (чув’як)», убих. цу̑акъэ «черевик»;
складне слово, де поєднано адигейські слова цу̑э «шкіра; шкура» і къıы/къы від дієслова у̑ыкъıын/у̑ыкъын «широко розкрити» (отже, первісне значення «широко розкрита шкіра»);
р. бр. чувя́к, п. czuwiak, ч. čuvjaky, болг. чувя́ки;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чув'я́чник
«швець, що шиє чув’яки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чувя́к | білоруська |
| чувя́ки | болгарська |
| czuwiak | польська |
| чувя́к | російська |
| čuvjaky | чеська |
| вакъэ «черевик; туфля» (‹ *жъу̑акъэ ‹ *дзу̑акъэ ‹ *цу̑акъэ) | ? |
| вакъэ «черевик; туфля» (‹ *жъу̑акъэ ‹ *дзу̑акъэ ‹ *цу̑акъэ) | ? |
| цу̑акъэ «туфля (чув’як)» | ? |
| цу̑акъэ «черевик» | ? |
| э «шкіра; шкура» | ? |
| къıы/къы від дієслова у̑ыкъıын/у̑ыкъын «широко розкрити» (отже, первісне значення «широко розкрита шкіра») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України