ЦЮ-ЦЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тю-тю (вигук, яким скликають курей, курчат)
елементарне вигукове утворення;
р. тю-тю-тю (вигук для підкликання курей і курчат), тю́тя «курка; несмілива людина», бр. цю-цю «тю-тю», п. ciu (вигук для підкликання птахів і домашніх тварин), [tiu-tiu-tiu] (вигук для скликання курей), ч. tu-tu «тс.», tut’a «курка», t’ut’a «несмілива людина», слц. [t’u-t’u-t’u, tiu-tiu] «тю-тю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ту-ту
(Чернігівщина)
ту́точки
(складова частина вигуку, яким кличуть курей: ту́точки, ту-ту-ту)(Чернігівщина)
тю́ті
тю́тіньки
тю́тічки
тю́тька
«курка; складова частина вигуку, яким кличуть курей»
(дит.)
тю́тьки
«тс.»
тю́тя
«курка, курча; безвільна, млява людина; [всякий птах, переважно курка, курча; (мед.) куряча сліпота Корз]»
(дит.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цю-цю «тю-тю» | білоруська |
ciu (вигук для підкликання птахів і домашніх тварин) | польська |
tiu-tiu-tiu (вигук для скликання курей) | польська |
тю-тю-тю (вигук для підкликання курей і курчат) | російська |
тю́тя «курка; несмілива людина» | російська |
t'u-t'u-t'u «тю-тю» | словацька |
tiu-tiu «тю-тю» | словацька |
tu-tu «тс.»«курка»«несмілива людина» | чеська |
tut'a «тс.»«курка»«несмілива людина» | чеська |
t'ut'a «тс.»«курка»«несмілива людина» | чеська |
цу-цу́ «вигук для підкликання собак»
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до лит. čiučiu, н. zschu! zschu! «тс.»;
р. [цуцу́], п. сіu-сіu, вл. ću ću, нл. tśu tśu, схв. цу̏ки! «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цуцу́кати
«підкликати собаку»
цю-цю́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ću ću | верхньолужицька |
čiučiu | литовська |
tśu tśu | нижньолужицька |
zschu! zschu! «тс.» | німецька |
сіu-сіu | польська |
цуцу́ | російська |
ки «тс.» | сербохорватська |
цю «вигук, яким відганяють свиней»
значення відгону тварин вторинне (вигук набуває такого значення при вимовлянні його з відповідною інтонацією);
первісне значення «вигук підкликання»;
звуконаслідувальне утворення, що імітує звуки тварин під час їжі;
п. сіu «вигук для підкликання свійських тварин»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ацю́ць
«тс.»
цю-цю
«вигук для підкликання малих поросят»
цюць
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сіu «вигук для підкликання свійських тварин» | польська |
значення «вигук підкликання» | ? |
цю́ра «свійський собака»
утворене лексико-семантичним способом від цю́ра1;
не виключений вплив вигуку цю-цю́ (цу-цу́), яким підкликають собак;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цю́ | ? |
цю-цю́ (цу-цу́) | ? |
цюх-цюх «вигук, яким кличуть собак»
результат афективного розширення вигуку цю-цю́ «тс.» звуком х;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цю-цю́ «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України